Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Невпинне прагнення нового М. Пастернакова Мистецтво в поході все ж не мо же цілком відірватись від елемен тів незникаючої традиції і усе це нове якоюсь мірою виростає з то го, що вже колись було. Воно творить синтезу досягнень різних епох і народів, в тому теж афри канських та азійських. Коли шука ти джерела народження танцю — то слід повернутись до геніяльного винахідника й творця всіх ділянок мистецтва — до людини кам’яної доби. Рух був найранішим виявом емоційних станів людини, був пер шим ї ї посередником зі силами природи. З того часу танець пройшов ба гато етапів свого призначення й оформлення і як сценічне мистец тво найдовше, бо майже 400 ро ків, задержався під фірмою кла сичного балету. Вкритий славою і піднесений до академічного рів ня, сьогодні він у своїй традицій ній формі вже на схилі життя. Не помагають йому ні трансфузія ди. намічної життєдайності („Боль- шой Балет“, Москва) ні хореогра фічні вітаміни (Дж. Баланчин, Ню Йорк) — приходить пора „Лебе дям Чарівного Озера“ відійти на відпочинок у замріяний місячним сяйвом романтичний закуток. Це повільне його завмірання сигналі зувала вже на переломі 20 ст. Ай- седора Данкен, яка підняла пра пор за танцем вільним, за виявом у ньому людських відчувань, за зв’язком з величчю природи. Ті самі кличі у 20 роках н.ст. кину ла німка Мері Віґман і водночас не залежно від неї Марта Ґрегем в Америці. З метою відродити та нець, повернути йому його пер вісне культове, обрядове а в ча сах античних мистецьке значення, вони ломали штучні й закостенілі канони класичного балету. В но вий танець увели широкий діяпа- зон рухових засобів, щоб могти виповнити його глибоким психоло гічним, фільософським змістом та вселюдською проблематикою. Віґ ман находила теми до своїх ран ніх танців в старо-германських мі- тах і легендах і тоді вони просяк нуті похмурим тевтонським духом. Грегем шукала інспірацій у грець ких драмах, а один із перших її учнів Лимон вибрав релігійну та обрядову тематику передусім старого Мексика. Звичайно, новий танець мав свої зльоти і спади, бо в тій ділянці ще довго, в деяких країнах й досі па нує дух балетоманії і тільки поволі находив зрозуміння і свою публіку і то серед молодшої генерації. Вона сама радо включалась у гру пи модерного танцю, бо тут не б у ло як у класичному балеті ,,стар- системи“, що гальмує доплив мо лодих талантів у репертуарі, а учні мають можливості у свій час ста ти солістами. Сьогодні, мистецький танець, сильно театралізований, добув собі широке признання. Він став державним репрезентантом культури (крім СССР) на міжна родних мистецьких фестівалях. Живе власним буйним життям, має місце на сценах і естрадах ми стецьких центрів. Модерне хоре ографічне мистецтво включає, у свої твори напр. поезії Льорки, прозу Кафки, музику Малера. Творчі інспірації дають йому теж сучасні картини й скульптури, своє місце мають теж суспільні теми, урбаністичні похмурі провулки („Вест Сайд Сторі“) і т. д. Молоді хореграфи у своєму творчому не спокої сягають у мрійницьку по- надчасову сферу та космічні про стори і в своїх танцях дають візії майбутнього життя. Ця велика тематична й рухова різноманітність вказує саме на о- це „невпинне прагнення нового" шляхом більш чи менше вдалих експериментувань, в яких очевид но трапляються теж недоліки. Но вим танцям бракує іноді хореогра фічної чіткості у синхронізації звичайно електронічної музики, монолітності у мистецькій дисци пліні. Комусь ті танці можуть ски датися на вимудроване штукарство з натяками на еротику, вульгар ність, іноді макабрію, в ім’я екстра ваганції та дешевої сензації. А проте і в тому, це не є безкон трольна творчість. Хореографія модерного танцю побудована зви чайно на асиметричному рисунку, вимагає перфектної техніки вклю чно з хорео-гімнастикою та акро батикою. В ній є місце для втруче них фільмових кадрів, різних тех нічних трюків і навіть людського голосу — а це все вимагає не тіль ки абсолютної фізичної справності але й передусім унікальної хорео графічної пам’яті. Умовність рухів у такій хореографії та ще при вжи ванні масок —- не апелює до есте тичних зворушень, а радше до ін телекту, до фантазії, яка бува сто- їз виставки балету „Попелюшка" у виконанні школи Роми Прийми- Богачевської у Ню Йорку: Попелюшка (Квітка Цісик) в оточенні мишок -Roma P rym a B a llet Studio in N ew Y ork City staged the b a llet C in derella НАШЕ ЖИТЩ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1970 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
