Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Так співає наша народня пісня про коровай. Чи буває українське весілля без короваю? Від непам’ят- них часів хліб став частиною на родніх обрядів. Залежно від його призначення, походження та ви гляду обрядовий хліб носить різні назви і приготовляється його в інший спосіб. Виготовлення всіх родів обрядового хліба зв’язане з різними традиціями. Кажуть, що останніми часами пишні торти заступають коровай на весільному столі. Це не зовсім правда. Торти — це ласоші, при краса; коровай — хліб, інтеграль на частина весільного обряду. Пер вісне його значення сьогодні май же цілковито затерлося. Дослідни ки склонюються до думки, що ко ровай заступив тваринну жертву, яку приношено при нагоді родин ного обряду весілля. На це вказу вала б сама назва і прикраси ко ровая (ріжки). Його роля релігій ного обряду затратилася, а до на ших часів збереглася роля коро вая, як частина побутового обря ду українського весілля. Вигляд і спосіб приміщення ко ровая у весільних обрядах різне, як і відмінні самі обряди весілля в різних частинах нашої батьківщи ни. Однак одне є спільне — усю ди коровай займає почесне місце, усюди він є частиною весільних обрядів. Давніше пекли два коро ваї: один у родині молодої, один у молодого. Крім коровая печеться ще багато ,,коровайців“, „шишок“ та „гусок“. Коровайці носила дружка за молодою, коли та про сила гостей на весілля — ними о б даровувала почесних гостей. Ши шки наприкінці весілля роздава лося дітям як гостинці. В більшості сам коровай при крашений ,,гильцем“, а подекуди ,,гильце“ має окреме місце і три мають його окремо від коровая. В наші часи коровай уже не пред ставляє жертви богам на вимолен- ня благословення для нової одини ці роду — молодої пари. Коровай тепер вже символ того таки роду, в лоні якого повстає нова одини ця. Тому зерно на коровай зноси ли різні члени роду. Пекли його жінки односельчани, тим підкрес люючи тісні сусідські відносини в українському селі. Тих жінок об- ділювано шишками чи гусками, що їх пеклося з короваєм для цієї ж цілі. Число „коровайниць" о бо в’язково непаристе. Молода пара представлена гильцем. Тому то гильце уміщене на короваю, наче виростає з нього, тому то воно і прикрашене. Сама його форма декоративна, спіраль на з пташками поверх гілок. Крім того гильце обведене зеленню та квітами — прибране наче князь і княгиня до весілля. Спечений і прикрашений ко ровай займав центральне місце на весільному столі підчас усіх обря дів. Коли молодий приїздив по мо лоду, вона повинна була „сидіти за столом схиливши голову на хліб (коровай)", а поряд з нею неодружений брат, щоб ї ї „оборо няти". Після „торгів" молодий сі дав біля брата, а його бояри біля дружок. Після шлюбу батьки ві тають молодих короваєм бажаючи їм добробуту, щастя та здоров’я. Після обряду покриття голови мо лодої слідував розподіл короваю. Дружба, одержавши триразовий дозвіл старости, „ділив хліб", т. зн. розрізавши коровай на дрібні Весільний коровай U krainian w ed ding bread шматочки, наділяв ними присутніх на весіллі. Це вже означало при єднання всіх гостей до сімейного торжества, до побажання молодим щасливого життя. м з о ІСТОРИЧНИЙ ОДЯГ УКРАЇНКИ 64 Відділ СУА з Ню й о р к у просла вився показами історичної ноші, що були проведені в наших осередках у 1967-70 pp. Тепер ці історичні строї появились на кольорових листівках. Зібрані (12 штук) в чепурному аль- бомику і доповнені текстом, що був виголошений на показах. Це — істо рична поема Леоніда Полтави „Слово про українку'*. Альбомик можна за мовити у Відділі або в Централі СУА. Коштує 3 дол. ВИХОВНИЙ СЕМІНАР ДЛЯ МАТЕРІВ Окружна Рада СУА в Дітройті про водить Виховний Семінар для мате рів. Семінар почався 27 квітня і три вав до 25 травня ц. р. включно. Семі нар пройшов д у ж е успішно. Ідея Се- мінара — збереж ення української ідентичности. Перша лекція, що нею ми почали Семінар, — це „Виховний ідеал“. Д е фініції виховного ідеалу подав СКВУ. Маючи його п ер ед очима, та розум і ючи його значення і важливість у са мім його звучанні, матері дістають відповідь на питання, з якими зустр і чаються у вихованні св оїх дітей. Остання лекція мала тему „Україн ська родина — основна клітина нації“, бо саме родина — це та клітина су спільного життя, яка відповідно ве дена є першою, що закладає основи людини в цілому. Вона є основна й незаступна в переведенні всього, що в співпраці з цілим українським гро мадянством — на підставі ясно окре сленого ідеалу „кого маємо вихова- ти“ — дасть напевне позитивні ви сліди. Зіставлення всіх доповідей та пе регляд цілого Семінара подамо в на шому журналі. О. К. 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1970 ІЗ СКАРБНИЦІ НАШОЇ ОБРЯДОВОСТИ „Я рогатий, я багатий44 ЗАМОВЛЯЙТЕ ЗШИТОК ІЗ ПРИПИСАМИ Наталії Костецької ПЕЧИВО Ціна з пересилкою 1.50 дол. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top