Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2014 НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР У квітні день починає ластівка, а закінчує соловей Четвертий місяць року в Україні в своїй назві славить весну, коли , пробуджена після довго - го зимового сну, земля розцвітає новонародженим життям. Подібні назви цього місяця є майже у всіх слов’янських народів. Інші країни послуговуються назвою Ар r і l , що в перекладі з латини – «сонячний». У квітні в сільському господарстві починаються по сівні роботи на ланах, свійські тварини виводяться на пасовиська. Отже, роботи стає багато, тим більше, що в квітні припадають святкування Благовіщення (7 квітня), а також здебільшого і одного з найбільших християнських свят – Великодня, якому передує Вербна неділя. Благовіщення в Україні споконвіку було традиційним святом, особливо шанувалося селя - нами, які вважали, що «Бог в цей день благословляє всі рослини». В цей день не дозволялося братися за будь - яку роботу. Існує повір’я, що навіть птиці в той день не в’ють гнізда. В цей день прогностики передбачали погоду та види на врожай: яка погода на Благовіщення, така буде і на Великдень. гарна погода, гарний і врожай. Благовіщення без ластівок – на холодну весну. якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне. Вербна неділя. Після посвячення вербових галузок приходить останній тиждень Великого посту. Цей тиждень в народі називають ще чорним тижнем, бо пов’язаний з муками та розп’яттям Ісуса Христа. Після чорної середи наступає чистий четвер. Відомо, що перед тим, як видати Хрис - та на муки, Пілат перед народом вмив руки, бо не бачив вини в ньому. Люди в цей день нама га - лися ящо не скупатись, то вмитися. В Карпатах гуцули в той день розпалювали ватру і вогнем обкурювали домашню худобу від злих духів. Ввечері після відправи в церкві люди несли запалені свічки додому і приносили живий вогонь до хати, щоб зробити на сволоці чорний хрестик. В страсну суботу особливо багато роботи припадало на жіночі руки: і пасок напекти, і писанки розмалювати, і приготувати скоромні страви для Великодного стола. Звечора в той день розпалювали біля церков вогнища, що біля них міг погрітися кожен, хто прийшов на Всеношну, як і апостол Петро, «поки не запіяв півень». Про українське писанкарство, яким славиться на весь світ Україна з давніх часів, багато сказано. Треба тільки згадати, що в минулі часи для фарбування писанок та крашанок використо - вувалися тільки природні барвники, які виготовлялися з навколишніх рослин , а також деяких комах. Наприклад, з комахи кошенілі ще в древню давнину виготовляли червону («червлену») фарбу, виробництвом якої славилася Галичина, що отримала і іншу історичну назву «Червлена Русь». В наш час природні барвники замінили хемічні препарати. На жаль! Якщо це стосувалося б тільки писанкарства, то ще було б не так прикро. Але, якщо в кулінарні вироби в давнину додавалися природні барвники, то тепер хемічні препарати здоров’я споживачам не додають. Або візмемо другий аспект, коли на зміну природним барвникам, в наш час розмальовують хемічними фарбами дитячі забавки. Практично кожна рослина, що оточує нас, має у собі секрет якогось природнього кольору, будь якого відтінку веселки. Ми чомусь знехтували досвід своїх предків. Багатий квітень і народним прогностиком та приповідками: У квітні ранковий туман віщує ясну погоду. Якщо в квітні прийде пізня весна, то літо буде холодним. На початку квітня грім – на тепле літо. Якщо квітневий дощ починається з великих крапель, то буде недовго. Ясні ночі у квітні закінчуються приморозками. Горобці сидять настовбурчившись – на скорий дощ. Квітневої роботи на май не відкладай. Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє. Маріанна Онуфрик, м. Ірпінь. Література: Скуратівський В. Т. «Український народний календар» – К: Техніка, 2003. – 384 с. – (Народні джерела).
Page load link
Go to Top