Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2014 З самого ранку кіт Мурчик був дуже незадоволений і нарікав на неспра - вед ливість. П одумайте самі, в хаті метушня, діти і дорослі збираються до церкви святити паску та інші смачні страви, бо сьогодні Великдень, а на Мур - чика ніхто уваги не звертає. Мало того, що він майже тиждень не мав м’ясця, а кормився рибкою і молочком, бо родина пос тила. А тут такі запахи! Складають до кошика і ковбаску, і шинку, і сир, і масло... Та що там довго говорити, коли тут аж в носі засвербіло і слинка потекла. Мурчик потерся боком до ноги трьохрічної Маланочки, наймолодшої в хаті дитини, бо знав, що вона його дуже любить, і голосно два рази м’явкнув. Маланочка лагідно погладила Мурчика і промовила: – Потерпи трошки, ми скоро повернемось з церкви і всі разом будемо снідати свяченим. Ти вже нині снідав молочком, а я ні. Потерпи. Добре? Але Мурчик не хотів терпіти і вже вимогливо м’явкнув, сперся до ноги дівчинки лапкою і нехотячи дряпнув її випущеними пазурцями. Маланочка від несподіванки скрикнула. Мурчик, перепрошуючись за скоєне, знову потерся спинкою до ніг дівчини, лагідно замурликав. Але найстарший з дітей Святос - лав схопив кота в руки, виніс його з хати за поріг з сердитими словами: – Йди, Мурло нечемне, провітритися трохи! Ображений Мурчик, опустивши хвоста, поплівся за домівку, в садок. – Ти чого такий сумний, Мурчику? – запитала його собачка Ласка, – сьогодні – Великдень, люди веселяться, то й ми з ними. – Ото - то, в такий день Святослав обізвав мене Мур - лом, ще й з хати викинув. А що ти ховаєш позаду себе? – Та бачиш, злий бер - кут підбив ластівочку, вона поранена в спинку. Ранку я їй зализала, то с коро вона вилікується і полетить до свого гніздечка. Бачиш, яке гарне гніздечко вона звила під нашим дахом?
Page load link
Go to Top