Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
36 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2014 НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР У квітні день починає ластівка, а закінчує соловей Четвертий місяць року в Україні в своїй назві славить весну, коли , пробуджена після довго - го зимового сну, земля розцвітає новонародженим життям. Подібні назви цього місяця є майже у всіх слов’янських народів. Інші країни послуговуються назвою Ар r і l , що в перекладі з латини – «сонячний». У квітні в сільському господарстві починаються по сівні роботи на ланах, свійські тварини виводяться на пасовиська. Отже, роботи стає багато, тим більше, що в квітні припадають святкування Благовіщення (7 квітня), а також здебільшого і одного з найбільших християнських свят – Великодня, якому передує Вербна неділя. Благовіщення в Україні споконвіку було традиційним святом, особливо шанувалося селя - нами, які вважали, що «Бог в цей день благословляє всі рослини». В цей день не дозволялося братися за будь - яку роботу. Існує повір’я, що навіть птиці в той день не в’ють гнізда. В цей день прогностики передбачали погоду та види на врожай: яка погода на Благовіщення, така буде і на Великдень. гарна погода, гарний і врожай. Благовіщення без ластівок – на холодну весну. якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне. Вербна неділя. Після посвячення вербових галузок приходить останній тиждень Великого посту. Цей тиждень в народі називають ще чорним тижнем, бо пов’язаний з муками та розп’яттям Ісуса Христа. Після чорної середи наступає чистий четвер. Відомо, що перед тим, як видати Хрис - та на муки, Пілат перед народом вмив руки, бо не бачив вини в ньому. Люди в цей день нама га - лися ящо не скупатись, то вмитися. В Карпатах гуцули в той день розпалювали ватру і вогнем обкурювали домашню худобу від злих духів. Ввечері після відправи в церкві люди несли запалені свічки додому і приносили живий вогонь до хати, щоб зробити на сволоці чорний хрестик. В страсну суботу особливо багато роботи припадало на жіночі руки: і пасок напекти, і писанки розмалювати, і приготувати скоромні страви для Великодного стола. Звечора в той день розпалювали біля церков вогнища, що біля них міг погрітися кожен, хто прийшов на Всеношну, як і апостол Петро, «поки не запіяв півень». Про українське писанкарство, яким славиться на весь світ Україна з давніх часів, багато сказано. Треба тільки згадати, що в минулі часи для фарбування писанок та крашанок використо - вувалися тільки природні барвники, які виготовлялися з навколишніх рослин , а також деяких комах. Наприклад, з комахи кошенілі ще в древню давнину виготовляли червону («червлену») фарбу, виробництвом якої славилася Галичина, що отримала і іншу історичну назву «Червлена Русь». В наш час природні барвники замінили хемічні препарати. На жаль! Якщо це стосувалося б тільки писанкарства, то ще було б не так прикро. Але, якщо в кулінарні вироби в давнину додавалися природні барвники, то тепер хемічні препарати здоров’я споживачам не додають. Або візмемо другий аспект, коли на зміну природним барвникам, в наш час розмальовують хемічними фарбами дитячі забавки. Практично кожна рослина, що оточує нас, має у собі секрет якогось природнього кольору, будь якого відтінку веселки. Ми чомусь знехтували досвід своїх предків. Багатий квітень і народним прогностиком та приповідками: У квітні ранковий туман віщує ясну погоду. Якщо в квітні прийде пізня весна, то літо буде холодним. На початку квітня грім – на тепле літо. Якщо квітневий дощ починається з великих крапель, то буде недовго. Ясні ночі у квітні закінчуються приморозками. Горобці сидять настовбурчившись – на скорий дощ. Квітневої роботи на май не відкладай. Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє. Маріанна Онуфрик, м. Ірпінь. Література: Скуратівський В. Т. «Український народний календар» – К: Техніка, 2003. – 384 с. – (Народні джерела).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
