Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2014 З самого ранку кіт Мурчик був дуже незадоволений і нарікав на неспра - вед ливість. П одумайте самі, в хаті метушня, діти і дорослі збираються до церкви святити паску та інші смачні страви, бо сьогодні Великдень, а на Мур - чика ніхто уваги не звертає. Мало того, що він майже тиждень не мав м’ясця, а кормився рибкою і молочком, бо родина пос тила. А тут такі запахи! Складають до кошика і ковбаску, і шинку, і сир, і масло... Та що там довго говорити, коли тут аж в носі засвербіло і слинка потекла. Мурчик потерся боком до ноги трьохрічної Маланочки, наймолодшої в хаті дитини, бо знав, що вона його дуже любить, і голосно два рази м’явкнув. Маланочка лагідно погладила Мурчика і промовила: – Потерпи трошки, ми скоро повернемось з церкви і всі разом будемо снідати свяченим. Ти вже нині снідав молочком, а я ні. Потерпи. Добре? Але Мурчик не хотів терпіти і вже вимогливо м’явкнув, сперся до ноги дівчинки лапкою і нехотячи дряпнув її випущеними пазурцями. Маланочка від несподіванки скрикнула. Мурчик, перепрошуючись за скоєне, знову потерся спинкою до ніг дівчини, лагідно замурликав. Але найстарший з дітей Святос - лав схопив кота в руки, виніс його з хати за поріг з сердитими словами: – Йди, Мурло нечемне, провітритися трохи! Ображений Мурчик, опустивши хвоста, поплівся за домівку, в садок. – Ти чого такий сумний, Мурчику? – запитала його собачка Ласка, – сьогодні – Великдень, люди веселяться, то й ми з ними. – Ото - то, в такий день Святослав обізвав мене Мур - лом, ще й з хати викинув. А що ти ховаєш позаду себе? – Та бачиш, злий бер - кут підбив ластівочку, вона поранена в спинку. Ранку я їй зализала, то с коро вона вилікується і полетить до свого гніздечка. Бачиш, яке гарне гніздечко вона звила під нашим дахом?
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
