Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 29 Листи до редакції Шановна Пані Редактор журналу «Наше життя»! Прошу прийняти мою сердечну подяк у за поміщенн я мого мистецтва “ Гриби ” на першій сторінці журналу «Наше життя» (листопад, 2010р.) Це велика честь для мене! Хочу рівнож зложити ґратуляції Любці Волинець і Лялі Зєлик з гуртом дуже талановитих людей, що створили прекрасну виставку ,,Українські весільні традиції ” в Українському Музеї. Я з любов’ ю згадую, коли почала вчити про кор оваї Лялю Зєлик і Оксану П ’ ясецьку давно - давно тут, в Гантері – хіба десь в 1986 році . .. Мені так дуже добре на серці – талановиті люди в чудовому новому Музеї створили щось дуже традиційне – українське весілля! Здоровлю і цілую, на все гарне і щасливе – Ярослава Стасюк ____________________________________ Хочу подякувати п. Надії Дейчаківській за її змістовний і дуже цікавий некролог , присвячений Неонілі Винярській , в лютневом у числі НЖ. Мене з Покійною в’язала довголітня і тепла приязнь, але навіть я із некрологу Надії Дейчаківської довідалася дещо, чого раніше не знала. Познайомилась я з Нелею Лощенко на початку нашого приїзду до Америки, десь , мабуть , 1950 року. Ми разом працю вали робітницями на фабриці електричних ламп у Філадельфії, Progress Manufacturing Company. Після деякого часу керівництво перевело мене і Нелю з фабричного конвеєра до канцелярійної праці в офісі. Тоді то і почалася наша приязнь. Нел я була старшою від мен е на шість років. Мені – свіжій випускниці української гімназії – імпонувала інтелігентність і ширина знань Нелі, яка вже мала була змогу закуштувати університетської освіти в Ерлянґені перед виїздом до Америки. Ми день - у - день поверталися разом з праці дод ому, разом вивчали англійську мову, виправляючи собі взаїмно помилки. Незабаром Неля вийшла замуж за Сергія Винярського і ми з моїм чоловіком Остапом були г о ст я ми на їхньому весіллі. Остап навіть виголосив був промову, підкреслю ю чи соборність нового подружж я харків’янки із галичанином. Наші молоді родини близько жили із собою, разом їздили в пам’ятну першу подорож над океан до Атлантик Ситі – а згодом разом почали ро сти ти наших синів. Зв’язок перервався, коли їхня родина виїхала до Огайо, де д - р Сергій Виняр ський відкрив згодом свою клініку для малих тварин. Пізніше, коли наші діти виросли , між нами дозріло активне листування, яке в останнє десятиліття замінилося частими те л ефонічними розмовами. Одного разу пошт ою при йш ла мені від Нелі посилк а . Я знала про Н елю , як про талановиту малярку, але її спогади були для мене справжньою несподіванкою. В моєму щоденнику під датою 22 січня 1996 року є такий запис: “Прислала мені машинопис своїх спогадів Неля Винярська. Спогади з часу війни, їхня з мамою втеча з окупован ого німцями Харкова, подорож пішки до дідуня на Жито - мирщину. Несподіванка: в Нелі неабиякий літературний талант. Стриманість почуттів. Лаконічні конкретні короткі речення. Дуже добра композиція розповіді. Маю надію, що це тільки початок, що вона напише і про свої досвіди остарбайтера в Німеччині...” Ці спогади були два роки пізніше друковані в нашому журналі – і це, на мою думку, був один із найцікавіших і найбільш читабельних матеріялів, що будь - коли появилися в журналі “ Наш е житт я ”. Я намовляла Нелю, щоб ці спогади доповнити і видати книжкою, але цього, на жаль, не сталося. Марта Тарнавська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
