Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 27 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Олександра Волошин І знову довелося нашому 33 - му Відділу СУА ім. Лесі Українки в Пармі, Огайо, попро - щати з відходом у вічність ще одну довголітню членку Олександру Волошин. Довелося викрес - лит и ще одне число телефону і ще одну адресу з нашого записника. Народилася Леся (як називали Її близькі знайомі) 30 березня 1916 року в містечку Озерна Зборівського повіту на Тернопільщині в родині Василя і Теклі Майданів. В Лесі було ще три сестри. В часі в ійни, коли батька забрали до війська, а хату спалило вороже московське вій - сько, мати зі своїми донями переїхала проживати до своєї сестри Анни. Тета і вуйко, не маючи власних дітей, заопікувалися Лесею, як рідною дочкою. Закінчивши семилітню школу, Леся с початку навчалася у Тернопільській гімназії, а відтак навчалася три роки у рільничій школі у місті Олеську на Львівщині. В червні 1936 року одружилася з Петром Волошином. При наближенні більшовицької армії в 1944 році Леся разом з чоловіком та інши ми чле нами родини подалися на Захід і зупинилися в Австрії у відомому таборі Штрас - гофі. Згодом вдалося переїхати до Відня, де пробули п ’ять років , а відтак виїхали до Арген - тини, куди виїжджало багато втікачів із Західної Европи. До міста Атланти, що у штаті Дж орджія, США прибули після кількох років, а відтак у 1958 році переїхали до Клівленду. Тут Леся отримала працю у крамниці «May Company», а чоловік працював зубним техніком у лябо - раторії. В короткому часі Леся включилася до суспільно - громадської праці – ста ла членкою 33 - го Відділу СУА в Пармі. Завжди була відданою і активною, довгі роки виконувала функції члена Контрольної комісії відділу, ніколи не пропус - кала сходин та різних імпрез – загально гро мад - ських та тих, які організовував наш відділ, вкладаючи і свою частку праці. На жаль, у 1882 році втратила найближчу людину – чоловіка Петра. Після його смерті продовжувала працю - вати і брати активну участь у житті нашого відділу. Однак, недуга змусила її залишитися вдома і відійти від діяльности у житті відділу . Тільки телефонічні розмови та відвідини прия - тельок - союзянок морально підтримували її. За останніх декілька років родина покійного чоло - віка заопікувалася Лесею, і це полегшило її самотність. 5 грудня 2010 року з волі Всевиш - нього Леся відійшла у Божу ві чність. Спіть спокійно, дорога пані Лесю, а ми, що залишилися, згадуватимемо Вас теплими словами до кінця своїх свідомих днів. Любомира Мичковська , прес овий референт 33 - го Відділу СУА . __________________________ ________ _____________ Людмила Гнатюк Не збагне ніяк людське створіння Аксіому істини земної: Як зникають крона і коріння, Дерево стає деревиною.
Page load link
Go to Top