Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 15 Леся Храплива - Щур Великодні дзвони Дзвонять дзвони у Карпатах, Що велике стало свято. Дзвонять дзвони на Підляшші, Що сповнились мрії наші. Дзвонять дзвони на Волині, Що Христос Воскрес в нас нині. Дзвонять дз вони на Поділлі – Загибать ворожій силі! Дзвонять дзвони у Полтаві – Ще воскреснуть нашій славі! Дзвонять дзвони на Кубані: Україна знов повстане! Дзвонять дзвони аж до моря: Вже не буде лиха - горя, І задзвонять золотії Дзвони волі у Софії! Писа нки – невід’ємна частина мого життя Рука моя запалює сірник... Я дотикаю його головку до гніту свічки... Секунда... дві... і слабе полум’я міцніє і росте... в повітрі зависає гострий запах сірки..., а відтак солодкий запах воску. Цю дію – а для мене вона вже стала своє - рідним ритуалом – я повторюю кожного дня майже всього мого життя. Це полум’я відкриває мені дорогу до старовинного світу – де люди відміряли час зі змінами пір року, де вони задовольнялись вірою в те, що невловиме, де природа керувала житт ям, де талісмани, амулети й писанки приносили щастя. Не можу уявити собі життя без писанок. Вони стали невід’ємною частиною мого існу - вання. Для мене той день щасливий, коли я почую нову леґенду, пов’язану із писанковим взором; той день пам’ятний, коли я відшукаю стару обдерту книгу із описом старовинних писанок. Я радо відтворюю традиційний писан - ковий орнамент на курячих яєчках так, як це робилося тисячоліттями. Але я також дозволяю собі експериментувати на гусячих і струсячих яйцях. Хтось би міг сказати : життя писанкарки самотнє. Сидить одна зі свічкою, лише шкря - бання писальця по білому яєчку перебиває всеохоплюючу тишу, виливає душу в писанку і порожніє. Глибоко помилявся б той, хто так думає. Адже за кожну писанку, яку я дарую, продаю чи жертвую на б лагодійні цілі, мені повертається радість стократно. Вона мені по - вер тається в історіях, які люди розповідають про свою улюблену писанку; про переживання з дитинства, які здавалося були давно вже приза - буті, а ось писанка все їм нагадала; про довго - літні пошуки своїх українських предків. Ці історії стають моїми друзями, коли я сиджу за робочим столом із писальцем в руках. Моя дорога – простелена писанками – схрещується з різними людьми: від найвищих посадових осіб у Вашінґтоні та Києві до най - пересічних л юдей на вулицях маленьких аме - риканських містечок. Але усі вони залишають по собі слід у моїй пам’яті, навівають мене натхненням і знаходять своє віддзеркалення у моїй черговій писанці. Отож мені важко відповісти, коли мене питають, чому я пишу писанки. М оже, найкраще так сказати: “ пишу бо знаю, що саме заради писанки я можу включитись у той “безко неч - ник”, який перетинає межі часу й місця і спо - лучає мене у сучаснім Ню Йорку із моїми пра - історичними предками”. Софійка Зєлик , писанкарка .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
