Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 До 25 - річчя ві д Дня смерті Лідія Слиж ПОДВИГ І ТРАГЕДІЯ КАТЕРИНИ ЗАРИЦЬКОЇ (3 ли сто пада 1 914 – 29 сер пня 1 986) Перенесім свою уяву у 1935 рік до Ста - ніславівської (тепер Івано - Франківськ) тюрми. При тюрмі була капличка. Молодий красивий юнак співав у церковному хорі , а дівчина, також політв ’язень, приходила на Богослуження. Знайомі вони були ще з Тернопільської гімназії, але саме у в’ язниці спалахнуло між ними кохання. В обох був термін ув’ язнення по п’ять років за націоналістичну діяльність. Розмовляти між собою пол ітичним арештантам забороня - лося, тому розмовляли лише їхні очі та безмовні уста. А посередником між їхніми серцями був отець Тарновецький, сповідник у в’ язниці. Катруся Зарицька і Михайло Сорока (так звали молодих людей) передавали через нього одне одному записки. Після звільнення з в’ язниці 5 листопада 1939 року вони взяли шлюб в соборі св. Юра у Львові. Здавалося, настали щасливі дні для молодого подружжя. Михайло вступив до Львів - ського університету на математичний факультет у 1940 році і відвідував мис тецькі курси. Св. п. Надія Світлична згадувала, що Катруся і Михайло прожили лише 4 місяці разом, але пронесли свої високі й чисті почуття через 59 (!) років. І так, 22 березня 1940 року читири щас - ливі місяці їхнього подружнього життя закін - чилися, і то назавжди. Нова совє тсь ка влада довідалась з польських архівів про неблаго - надійність Катерини і Михайла в часи польської окупації Галичини, і обох їх заарештували. Михайла відправили у 2 - гу Львівську тюрму, а Катрусю – у сумнозвісні ,,Бригідки ” . Св. п. Люб а Прокоп (колишня членка 64 - го Відділу СУА), яка також в той час бу ла засуджена на кару смерти в “ Бригідках ” , зга - дувала: “ Якось одного ранку ми почули плач дитини. Спочатку всі подумали, що вчувається, бо немовля у в’ язниці – це щось поза реаль - ністю. Пі зніше довідались, що то плакав син Катрусі, який народився тут ж е, в тюрмі. Але більшовики не змилостивилися над молодою матір’ ю навіть після народження дитини.” Вісім місяців знаходився син Богдан з матір’ ю в камері, аж доки його забрали до себе Катрусині батьки. Про народження сина Михайло дізнався у Воркуті, попереду у нього було 34 роки конц - таборів. Святу любов Катруся і Михайло про - несли через все життя. І хоч були далеко одне від одного, але їхні серця завжди були поруч, бо їх Голгофа була одна на дв ох. 2011 рік є ювілейним для цього под - ружжя. 27 березня виповниться 100 років від Дня народження Михайла Сороки, а 16 червня – 40 років Його відходу до Вічности. 29 серпня цього року виповнюється чверть століття від - ходу до В ічности Катрусі. Отже, перед н ами постать Катерини (Катрусі) Зарицької – вірної дочки України, виз - начної діячки національно - визвольного руху українців середини ХХ століття, чия драматична доля є типовою для багатьох її однодумців. К. Зарицька народилася 3 листопада 1914 р. в м. Коломи ї на Івано - Франківщині в сім’ ї українських інтелігентів, що походили з давніх священичих родин. Навчалася в Тернопільській українській державній гімназії, а коли родина у 1925 р. переїхала до Львова – у приватній жіно - чій гімназії сестер - василіянок, яку ут римувала українська громада міста за сприяння митро - полита Андрея Шептицького. 1932 року всту - пила до Львівського політехнічного інституту (відділ земельної та водної інженерії). Надзви - чайно старанній студентці пророчили кар’ єру науковця, що, можливо пере вершить батька – Мирона Зарицького, відомого вченого - матема - тика, професора, декана фізико - математичного факультету Львівського університету. Активна пластунка 2 - го дівочого куреня ім. Марти Борецької, Катерина ще гімназисткою стала членом «Юнацтва» – підп ільної моло - діжної організації, підпорядкованої ОУН. На своїх сходинах підпільники обговорювали неле - гальну літературу, дискутували на політичні теми, вивчали історію України й військову Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top