Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
дження. Для цього розпочинає будівництво монастиря: 1943 р. закладається перший камінь, а вже 1944 р. будівництво завершується. Водночас у м. Апостолес с. Софронія орга нізовує дитячий садок для українських дітей, а 1946 р. відкриває 1-й клас народної школи. До речі, між Буенос- Айресом і Апостолес майже півтори тисячі кілометрів. Українські поселення в Арґентіні - не традиційні українські села, а колонії, поділені на чакри (ділянки від 50 до 150 га). У центрі чакри - - житлове приміщення. Отож, відстань від однієї оселі до другої - інколи до десяти кілометрів. У таких умовах дітям було дуже важко добиратися до школи. Сестра Софронія вперше в Арґентіні зорганізовує новий тип школи: школа-інтернат, до якої батьки з колоній могли віддавати дітей в опіку сестер Васи- ліянок на цілий тиждень. Наприкінці тижня батьки забирали школярів додому. Фактично такий тип школи вирішив проблему навчання дітей поселенців: число учнів з навколишніх колоній зростало з кожним роком. 1949 р. в Апостолесі необхідно було побудувати другий поверх школи. 1950 р. таку ж школу відкрито, звісно ж з ініціятиви матері Софронії, у Буенос- Айресі. Постійно зростає також кількість сестер Василіянок, арґентінок українського похо дження, про освіту яких без упинно дбає мати Софронія. При монастирі сестер Васи ліянок у Буенос-Айресі ця невтомна жінка відкрила інтернат для української молоді з усіх провінцій країни (де мешкають українські еміг ранти) - спеціяльні курси підготовки до університетів. Ця школа працювала, на жаль, всього шість років (1950-1956), оскільки не вистачило коштів на дальше її утримання. Однак і за ці роки було підготовлено чимало випускників, відтак, молоді з вищою освітою (сестри Василіянки спрямову валися переважно до педа гогічних вищих шкіл. Згодом саме вони очолили українські школи у багатьох містах Арґентіни). На 77-му році життя (1961 р.) леґендарна мати Софронія, трудівниця, мудрий педагог, померла. У м. Апос толес великій місіонерці, чия подвижницька праця дала ба гатющі плоди - десятки послідовниць сестер-педагогів та розвинене шкільництво, що стало зразком у системі освіти Арґентіни, зрештою, плекання української культури, збере ження українських традицій них цінностей, відтак, свідомої самоідентифікації української спільноти, - споруджено па м’ятник. Українка... Мати Соф ронія Ерделі... 22 важкі роки місіонерської праці в Арґен тіні. Вкрай боляче, що ми, в Україні, майже нічого не знаємо про українських місіо нерів. І як мало робимо, аби знати! А якого ж то чудесного нашого цвіту по всьому світу... Євгенія ЛЕЩУК ЧОРНИИ БІЛЬ Сади ще тільки розцвітали, І жайвір прилетів до піль - На Україну хмари впали. Страшніше смерчу - чорний біль. Не було ран, не було крови, Ні зриву грому ні ґранат, Та заніміли у діброві На віттях гнізда пташенят. Засумували трави, квіти, Не відаючи майбуття, Полинули у вирій діти, Збагнуло людство, що життя - Воно є вище всіх проґресів, Воно найвища в світі ціль, Лише б не знати таких стресів, Лише б здолати чорний біль! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top