Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
дження. Для цього розпочинає будівництво монастиря: 1943 р. закладається перший камінь, а вже 1944 р. будівництво завершується. Водночас у м. Апостолес с. Софронія орга нізовує дитячий садок для українських дітей, а 1946 р. відкриває 1-й клас народної школи. До речі, між Буенос- Айресом і Апостолес майже півтори тисячі кілометрів. Українські поселення в Арґентіні - не традиційні українські села, а колонії, поділені на чакри (ділянки від 50 до 150 га). У центрі чакри - - житлове приміщення. Отож, відстань від однієї оселі до другої - інколи до десяти кілометрів. У таких умовах дітям було дуже важко добиратися до школи. Сестра Софронія вперше в Арґентіні зорганізовує новий тип школи: школа-інтернат, до якої батьки з колоній могли віддавати дітей в опіку сестер Васи- ліянок на цілий тиждень. Наприкінці тижня батьки забирали школярів додому. Фактично такий тип школи вирішив проблему навчання дітей поселенців: число учнів з навколишніх колоній зростало з кожним роком. 1949 р. в Апостолесі необхідно було побудувати другий поверх школи. 1950 р. таку ж школу відкрито, звісно ж з ініціятиви матері Софронії, у Буенос- Айресі. Постійно зростає також кількість сестер Василіянок, арґентінок українського похо дження, про освіту яких без упинно дбає мати Софронія. При монастирі сестер Васи ліянок у Буенос-Айресі ця невтомна жінка відкрила інтернат для української молоді з усіх провінцій країни (де мешкають українські еміг ранти) - спеціяльні курси підготовки до університетів. Ця школа працювала, на жаль, всього шість років (1950-1956), оскільки не вистачило коштів на дальше її утримання. Однак і за ці роки було підготовлено чимало випускників, відтак, молоді з вищою освітою (сестри Василіянки спрямову валися переважно до педа гогічних вищих шкіл. Згодом саме вони очолили українські школи у багатьох містах Арґентіни). На 77-му році життя (1961 р.) леґендарна мати Софронія, трудівниця, мудрий педагог, померла. У м. Апос толес великій місіонерці, чия подвижницька праця дала ба гатющі плоди - десятки послідовниць сестер-педагогів та розвинене шкільництво, що стало зразком у системі освіти Арґентіни, зрештою, плекання української культури, збере ження українських традицій них цінностей, відтак, свідомої самоідентифікації української спільноти, - споруджено па м’ятник. Українка... Мати Соф ронія Ерделі... 22 важкі роки місіонерської праці в Арґен тіні. Вкрай боляче, що ми, в Україні, майже нічого не знаємо про українських місіо нерів. І як мало робимо, аби знати! А якого ж то чудесного нашого цвіту по всьому світу... Євгенія ЛЕЩУК ЧОРНИИ БІЛЬ Сади ще тільки розцвітали, І жайвір прилетів до піль - На Україну хмари впали. Страшніше смерчу - чорний біль. Не було ран, не було крови, Ні зриву грому ні ґранат, Та заніміли у діброві На віттях гнізда пташенят. Засумували трави, квіти, Не відаючи майбуття, Полинули у вирій діти, Збагнуло людство, що життя - Воно є вище всіх проґресів, Воно найвища в світі ціль, Лише б не знати таких стресів, Лише б здолати чорний біль! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top