Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОЛЬГА КАХНІЙ-НШЬОВСЬКА Ольга Кахній-Ніньовська пройшла важкий тернистий шлях, але пройшла його гідно. Народилася Ольга 8 квітня 1927 р. в родині Петра і Магдалини Кахніїв на Закарпатті. Батько, колишній січовий стрілець, дав дітям патріотичне виховання. У 1945 р. батько загинув під час бомбардування у Брні, залишивши дружину і п’ятеро дітей на чужині. Пізнавши скитальське життя, Ольга вирішила виїхати з Ашафенбурґу і у 1947 р. опинилася в Англії. Там зустріла свого майбутнього друга життя - Михайла Ніньовського. Молоді побралися 1948 р. Рік пізніше виїхали до Аргентини, надіючись на краще життя, однак туга за родиною, що у цей час була в Америці, змусила їх у 1958 р. виїхати до Дітройту. У Дітройті Ольга Ніньовська активно працювала в батьківському комітеті при парафіяльній школі св. Івана Хрестителя, в Рідній школі, а найбільше - у 81-у Відділі СУА. Там вона обіймала різні посади. Коли подружжя Ніньовських переїхало на околицю Дітройту (Воррен) Відділ багато втратив, не маючи такої діяльної членки. Багато праці вложила Оля, опікуючись Софією Дольницькою, яка була для неї немов другою матір’ю. Рідна мати також важко хворіла останніх 10 років свого життя і Оля з чоловіком віддано нею опікувалися. Сама Оля не була занадто здоровою, але ніколи не відмовлялася від допомоги іншим. Померла Оля 28 квітня 2002 p., залишивши чоловіка, дочку з родиною, синів з роди нами та трьох братів Відійшла від нас добра союзянка, щирого серця людина, добра мати, вірна дружина, добра сестра. Нам буде її бракувати. Вічна Тобі пам’ять, наша дорога посестро! Олена Папіж. Закінчення зі ст ор. 24 На завершення виступу директор Музею відповіла на ряд запитань, щиро зізнаючись, що вже з нетерпінням чекає тієї хвилини, коли зійде із літака на рідну землю, бо: “Я не хохолка, я - Українка і повертаюсь додому”. Так терно- пілянці Світлані Кочерзі стала рідною ялтинська земля. Щасти Вам, Боже, Світлано! На зустрічі були присутні, крім названих, головний редактор радіохвилі Україна Петро Твардовський та Почесні членки Відділів СУА Емілія Воляник, Стефанія Вільшанецька, Сте фанія Городиська, і Почесна членка СУА Іванна Шкарупа. Книжку “Листи так довго йдуть ” можна придбати в домівці СУА в Пармі. Оксана Шараневич, пресова референтка Округи СУА Огайо. 26 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
