Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІРА СМАЛЬ-СТОЦЬКА ЗО березня ц. р. відійшла у вічність довголітня членка 33-го Відділу СУА у Пармі, Огайо, св. п. Віра Смаль-Стоцька. Народилася Віра 1 червня 1918 р. у Лятичеві на Східній Україні у шанованій патріотичній родині Аверкія і Зінаїди Гончаренків. Батько Віри був учасником боїв під Крутами. Після трагічних подій при окупації України родина переїхала в Галичину. Під час Другої світової війни батько Віри був старшиною у “Дивізії Галичина”. Переживаючи воєнну хуртовину родина опинилася в м. Зальцбурзі в Австрії. 1945 р. Віра одружилася з учителем гімназії Володимиром Смаль-Стоцьким. У подружжя народився син Нестор, згодом, коли переїхали до Клівленду 1949 р. народилася доня Зореслава. Після передчасної смерті чоловіка, св. п. Володимира, увесь тягар родинних обов’язків перейшов на рамена Віри. Попри важкі життьові обставини Віра вступила до 33-го Відділу СУА, щоб своєю жертовною відданою працею на різних посадах в Управі допомагати потребуючим братам і сестрам, розкиненим світовою завірюхою по всьому світі. Останні роки життя Віри були виповнені терпіннями затяжної недуги, які вона перенесла мужньо і без нарікань. Віра, будучи дуже релігійною особою, відзначалася лагідною і благородною вдачею - прикметами, які так важливі і потрібні в суспільній роботі. Голова Відділу Оля Дем’янчук теплими словами попрощала її від усіх союзянок, усіх тих, хто її знав, з нею співпрацював або приятелював. Глибоке щире співчуття склали від 33-го Відділу і від себе особисто доні Зірці, синові Несторові, внучкам і братові з дружиною. За традиційним звичаєм вложили в домовину грудку землі з могили Лесі Українки - патронки нашого відділу. Вічна їй пам’ять! Л. М и ч к о в с ь к а , пресова референтка 33-го Відділу СУА. Парма, ОГ. СТЕФАНІЯ ЦЕГЕЛЬСЬКА (23.2.1916 - 7. 4. 2002) 20 квітня 2002 р. відпроваджували у Вічну дорогу родина, українська громада м. Парми, Ог., та численні союзянки 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки відому суспільно- громадську діячку, активну членку Відділу бл. п. Стефанію Цегельську. Народилася Цегельська 23 лютого 1916 р. в с. Угринів на Сокальщині у відомій патріотичній родині о. Івана й Ольги Кашубинських. В родині було троє дітей: син Роман і дочки Ірина й Стефанія. Після закінчення гімназії Стефанія вступила на курси торгівлі й промислу, а також курси жіночої моди. Практику відбувала спершу у Варшаві, а згодом у Сяноку. На початку Другої світової війни переїхала на працю до Грубешова, звідти до Люблина, де працювала при Допомоговому Комітеті. Війна приносить жертви і серед них смерть брата Романа у ранзі четаря ДУН, втрату якого Стефанія глибоко переживала. Родина Кашубинських виїжджає на Захід і опиняється в м. Реґенсбурґ, що в Німеччині. Тут Стефанія веде курси моди і працює в ОУНЖ (Об’єднання Українських Жінок). За декілька років усі переїжджають до Америки, до Нью-Йорку, Стефанія одружується з Романом Цегельським, і подружжя переїжджає до Клівленду. Тут обоє включаються в суспільно-громадську працю при церкві, Пласті, СУА, Кредитівці. У них народилися два сини: Ігор і Роман. Стефанія була дуже працьовитою і відданою членкою нашого Відділу і такою залишилася до кінця життя. Пенсійні роки проживали на Фльориді, де й помер її чоловік Роман. Щедро підтримувала всі почини СУА - фінансово й морально. На Фльриді, у Норт- Порті заснувала і була головою місцевого Сестрицтва ім. Св. Ольги, а також “Хрещеною мамою” новоствореного 56-го Відділу СУА ім. Мілени Рудницької. Стефанія щороку влітку приїжджала до Парми, де зустрічалася з родиною, приятелями та посестрами-союзянками. Востаннє ми бачили її життєрадісною і усміхненою в елегантній вишитій сукні на відзначенні “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2002 27
Page load link
Go to Top