Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ла, а виставила на заборонку, бо воліла щоб ми ди вилися, як гинуть від спеки й посухи викохані на шими руками вазони, що буйно квітнули. Вона приводила наглядачок і активісток з побутової зони й наказувала все трощити. Сама ні на крок не відхо дила, стежила, щоб не залишили жадного стебельця на насіння. Ті мовчки виконували, але й у них серце кров’ю обливалося від такого варварства. Були се ред них навіть такі, що, вислухавши накази Подуст, мовчки повернулися й пішли геть, знаючи, що бу дуть покарані. Далі Подуст вирішила переселити нас на сміт ник, де не росте жадної травинки, стоїть дикий смо рід і дуже багато мух, бо це такий закуток, де трохи присипані піском помийні ями містилися одна біля одної. Багато колишніх ям. Земля встелена битим склом, камінням, різним сміттям... Подуст розуміла, що нам палець в рот класти не безпечно, тому умовила начальника режиму майора Пазізіна керувати усім цим. А він, по-перше, не міг відмовити такій елегантній стерві (до речі, чоловіки прозвали її — Ельза Кох), а по-друге, звик до того, що в побутовій зоні безкарно можна знущатися з жі нок як завгодно. Опинившись на смітнику без жадної травинки, наші дотепні жінки почали шукати, з чого б наробити штучних квітів. Якось підходять до мене, як до "го ловного ботаніка” нашої зони, й питають чи не знаю я якоїсь такої гарної квітки з гарною назвою. Я на звала перше, що прийшло в голову: Амаріліс. І роз повіла, як виглядає ця квітка. Всі захоплено вигук нули, що це підходить і подалися в куток, де вже над чимось чаклували Ірина Ратушинська й Наталя Лазарєва. Згодом кличуть мене до кімнати, яку ми охрес тили салоном. Дивлюсь, на підвіконні стоїть квітка з колючого дроту, на ній гарним почерком латинкою написана назва ’’Амаріліс—Пазізінус”. Так виникла назва квітів від прізвища майора Пазізіна. Багато ра- ЗОЛОТІ ДУМКИ Ми журимося завтрішнім днем, часто не відчуваємо радости ’’сьогодні”, журимося, що може статися завтра а завтра може не прийти. Дорога життя ніколи не є певна, ’’Сьогодні” є твоє і моє, Майбутність в Божих руках є певна а ми можемо жити рівночасно тільки один день. Давання і прощення робить життя вартіснішим. Крихітка чемности залишає за собою радість. Треба забути чиїсь гіркі слова і старатися розуміти, що є більші речі, а життя варте, щоб його пережити, коли даємо і хочемо простити. Тома Спрінґер переклала Х.Н. зів наглядачки намагалися відібрати в нас цю квітку, але їм не вдавалось. Приходили різні офіцери, бачили це і розголос пішов по всіх зонах. Нарешті наглядачки вкрали квітку вночі. На ранок зробили нову таку саму. Найстійкіших і найактивніших жінок почали спрова джувати до LUI30**, вигадували різні кари для всіх, та вдіяти нічого не могли. Майор Пазізін був ославле ний на весь Мордовський Дубровлаг. Більше він нас не насмілився чіпати. Треба сказати, що ми працювали на тому смітни ку вдень і вночі. Особливо багато зусиль доклала Ядвіга Бєляускенє — і за місяць від нашого смітника не лишилося й сліду, там уже красувалися гарні доріжки й чудові квітники. Наша територія містилася між чоловічою й жіно чою побутовими зонами. Ті й ті питали в нас, чим до помогти. Ми не просили нічого, окрім насіння квітів. Всі перекидали нам через паркани й заборонки різну розсаду й насіння — і незабаром здобрене помий ними ямами подвір’я зацвіло пишно, яскраво. Тоді до нас знову почали ходити різні офіцери, щоб почудуватися, на яку красу ми перетворили жахли вий смітник. Вони прозвали нашу зону маленьким раєм — так гарно в нас стало. Офіцери відверто за хоплювалися цим і явно раділи, що Подуст уже пе ревели в інше місце і ця краса не буде знищена. Од нак вони помилялися. Ще через рік там усе переко пали працівники КҐБ власними руками. Шукали в нас підпільної радіостанції, бо не могли зрозуміти, як потрапила від нас телеграма до Президента Рей- ґена. Наші жінки вітали Президента з переобранням на другий строк. Розповідати можна ще багато, але я вас уже вто мила. Дякую за увагу. •Центральне Розвідувальне Управління (СІА) **111130 = Штрафний Ізолятор ***22 година = 10 год. вечером. НОВИНИ З УКРАЇНИ Львів. У зв’язку з ювілеєм 175-річчя від дня на родження Маркіяна Шашкевича та 150-річчя альма наху ’’Русалка Дністрова” у Львові засідав комітет. Між іншим поінформовано про стан робіт над па м’ятним знаком письменникові. Рекомендовано встановити пам’ятний знак М. Шашкевичу у Львові на вулиці Коперника на будинку, в якому буде музей ’’Русалки Дністрової”, а також на Львівській науковій бібліотеці. Рішенням Ради Міністрів України засновано сти пендію імені Віктора Косенка — видатного україн ського композитора, піяніста і педагога. Її признача тиме Міністерство Культури найкращому студентові фортепіянного та композиторського факультетів Київської Консерваторії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
