Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Три ювілеї Яка Ваша думка? Мазепинський 1959 рік україн ське жіноцтво вщзначує також своїм ювілеєм, себто 75-літтям жі ночого руху. А на тлі його видні ють дві жіночі постаті. Це видат ні українки, вчені і громадські ді ячки, що своїм життям неначе під тверджують його кличі. Саме сповняється їм 75 літ віку. Д-р Наталя Василенко-Полон- ська —• це відомий український історик. Уродженка Харкова, вона студіювала історію на Вищих Жі ночих Курсах у Києві. Наукову працю .почала в 1909 р. архівними дослідами. Вже в 1913 р. -вийшла її капітальна праця „Культурно- історичний атляс" із памяток ста рини та мистецтва із 120 таблиця ми у трьох томах. Головна її увага звернулась іпізніше на Запоріжжя, яке опрацювала у ряді своїх праць. Та для своєї докторської дисертації вибрала іншу тему, а саме проблему заселення Півден ної України в середині XVII-XVIII ст. Матеріяли до неї збирала дов гі роки. їй удалось доказати, що ця частина України заселена у- країнським населенням, а не імо- сквинами, як твердили російські вчені. Д-р Н. іВасиленко-Полонська була однією з перших професорів- жінок Київського університету. Доцентом стала в 1916 p., а потім читала івиклади в кількох високих школах Києва. У 1924 р. стала сів ще довго продовжували парти занську боротьбу. Отже, Карпат ська Україна витримала в боротьбі за свою незалежність довше, як Польща чи Франція під час 2-гої світової війни. Так завзято боронило військо молодої української держави свою землю, не зважаючи на брак зброї та малу кількість людей у порів нянні □ ворожими силами. Цим Карпатська Україна перша з цілої Европи поставила збройний опір цроти агресії сусідніх держав і не послухала наказу Гїтлера з 15. бе резня 1939 — здатися мадярам без бою. Ці важкі, трагічні, але героїчні моменти наївіки залишились у на шій памяті, незабутня Срібна У- країно! старшим науковим співробітником Української Академії Наук, а в 1934 р. звільнено її, як „ворожий" елемент. На еміграції діє, як про фесор Укр. Вільного Університету у Празі й Мюнхені, член Науково го Т-ва ім. Шевченка і член УВАН. Є членом Інтернаціональної Віль ної Академії Наук у Парижі з 1953 р. Ювілятка є співробітницею на шого журналу, в якому порушує історичні теми. Ганна Чикаленко-Келлер — це відома гроімадська діячка. Народи лась у с. іПерешорах на Херсон щині у сімї широко відомого гро мадського діяча Євгена Чикаленка. Гімназійну науку закінчила їв Киє ві, а .потім подалась для дальших студій до Швайцарії. Тут студію вала природничі науки в універси тетах Лозанни й Женеви. Закін чивши їх блискуче в 1909 p., вона змінила факультет і в 1914 р. за кінчила в Едінбургу, в ШотляндІЇ історично-мовні студії, осягнувши нагороду визначного англійського вченого, проф. Балфура. Вже під час студій стала Ганна Чикаленко дописувати до україн ської преси. Стала постійною .спів робітницею „Ради", а для Літ.- Наук. Вістника виконувала різні переклади. Перша світова війна перервала цю працю. У 1918 р. виїхала вона з українською ди пломатичною місією до Швайцарії і працювала в нашому посольстві в Берні. Завдяки своєму знанню мов та місцевих умовин вона від дала цьому посольству велику прислугу. Дальша фахова й наукова праця Ганни Чикалеко-Келлер пробігла в Німеччині, де вона була лектор кою в університеті в Тюбінґені. Для українського жіночого руху вона теж прислужилась, впрова джуючи наші жіночі організації на міжнародній грунт. Репрезен тувала нас на конгресах по І. сві товій війні. Її Ініціятиві завдячує мо також заснування Союзу Укра їнок Америки в 1925 р. Відновлюйте вашу передплату вчас, чим осягнете миле почуття упорядковалости, а видавництво зрівноважений бюджет. Ще про кулінарне назовництво Не думаю, щоб у оправі кулі нарного (назовництва варто робити так багато гамору. Галина Журба ще в 1956 р. перевела генераль ний наступ на нещасіні ,,пляцки“. А в останньому числі ,,Н. Ж.“ знов хтось розпочав дискусію про „товщ“ і „муку" Пригадую собі, що в нас, у Галичині вживали на „товщ“ виразу „омаста", „пома стити", а в піст — слово „олій“, ніколи ,,олїя“ Деякі назви у куховарстві є ін тернаціональні, тож насильна на ціоналізація назв смішно вражає. Мені здається, що таке дрібнич- мове намагання „соборництва" у куховарстві неповажне й безус пішне. Ми Ж 'НІКОЛИ не вирівняє мось в ідеальну цілість, розбіжно сті завжди будуть. Чи не краще за стосувати взаємну толеранцію в цьому секторі, як і в інших? Ольга Решетило Від Редакції Процес творення й кристалізації кулінарних назв зясований у ч. 1, 1959 п. в,: „Кулінарне наїзовниц- тво“. Цієї ділянки не можна за лишати, щоб вона розвивалась са- міопливом. Культурні народи, що мають вироблену й розгалужену мову, стараються кожну ділянку життя упорядкувати й виробити в ній устійнене назовництво. Отже і в нас виникає потреба зробити це в харчево-кулінарнїй ділянці. Це дивогляд, що господині того самого народу не розуміють при писів чи не можуть порозумі тись у цій ділянці через надто пе реплутані терміни. Оця щоденна потреба й підка зала нам думку взятися за впоряд кування цієї галуві. Ми свідомі того, що це дуже трудне завдання < ніяких „насильних" засобів не думаємо стосувати. Навпаки, вза ємну толеранцію проявляємо та кож, друкуючи в кожному припи сі рівнобіжні дві назви, прийняті на заході ,й на центральних землях України. Хочемо тільки допомогти у впорядкуванні цієї ділянки, яка вимагає повільного й довгого про цесу. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top