Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олександра Животко-Чернова УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИЦІ Частина нашого народу опини лась «а чужині. Форму й обличчя надають їй представники культу ри. їх з останньою еміграцією при йшло порівнююче багато й вони можуть багато зробити, але їм треба підтримки й зрозуміння. По трібне їм добре запілля. Пройшло майже десять років від останнього переселення й можна переглянути висліди пращі наших письменниць. Вони почесні для них. Продовжувати літературний про цес на чужині — це бути каменя рем. Праця наче не жіноча. А про те хто в передніх лавах тих каме- нярїв? Жінки! Не треба говорити від себе. Можна вжити виразу поета Мала- нюка, якого немає підстав запідо- зріти в якомусь навмисне позитив ному наставленні. У своїй статті з приводу книжки Галини Журби Далекий Світ“ Маланюк зазна чив, що —■ тягар літературного процесу на чужитїі несуть жінки — Галина Журба, Докія Гуменна й Дарія Ярославська. Ці постаті бе руться о середніми, як творці ве ликої прози. З нагоди вечора письменниць не можна ставити собі завдання огля ду — це велика праця. Та й не зібрались ми тут, щоб вихвалюва ти чи гудити. Можна й треба тіль ки групувати і дати аналііізу сенсу їх творчости. Коли б .провести лучні, від мі сця, де ми зібрались, тобто з Ню Йорку, то вийде цікавий рисунок. Підуть 'ЦІ лучні через величезні, фізичні віддалі, в лячні чужини, екзотичні грунти, палюче підсон ня. Туди повела доля наших пись менниць, відірвавши їх із кровю від рідної землі, від живих джерел творчости. Там вони знайшли мож ливість фізичного існування, яке потрібне їм єдино на те, щоб здій снити себе у творчості, щоб сказа ти світові свою правду. Віддалі не подолані, чужість далека, але коли читаємо книжки наших письмен ниць —■ віддалі маліють, духо ва іблизькІсть і єдність їх скре слює. Прилучаються тут до нас образи далеких. По магістралях ідуть вони до нас із Канади, Бра зилії, Аргентини, Венесуелі й Ав стралії. Трагедія нашого розсіяння роз вернулась на цілий світ. Усюди діє українська громада і маса стати стів, а в передніх лавах діячі куль тури, а в літературі зовсім попере ду, як прапороносці — жінки. Є чим пишатись. Головні двигуни літературного процесу на чужині, імена яких уже зазначено, розростаються в групи письменниць, члени яких обєдна- ні психологічно. Обєднані вони спільною атмосферою минулого, в якій росли, розвивались, творили чи дозрівали до свого покликання письменниць. Ця різниця намічу ється у світовідчуванні, характері вислову, наставленні до життя і побічних тонах ідеологічного зву чання. І всі вони сходяться в од ному пункті — на основополож ному камені ідеї Самостійної, Со борної України. Представниці Наддніпрянщини: Докія Гуменна, Людмила Ковален ко, Ольга Мак, Олена Звичайна, Марія Цуканова у прозі, Ганна Черїнь, Діма, JI. Далека — в пое зії. У дитячій літературі: Катерина Перелісна, Діма. Представниці Західніх Земель: Дарія Ярославська, Софія Парфа- нович, Марія Струтинська. Тепер до тієї групи приєднуються Ірина Винницька, Оксана Керч, Марія Головінська, Марія Остромира, Ві ра Вовк — у прозі, а Марта Кали- товська і Леся Храплива в поезії. В дитячій літературі: Іванна Са- вицька, Олена Цегельська, Ніна Мудрик-Мриц. Окремо стоїть Іри на Книш, публіцистична праця я- кої виказувала дослідні здібності, потрібні для біографа, що вона й довела своєю біографією Наталі Кобринської. Окрему групу творять письмен ниці з першої, пореволюційної еміграції: Галина Журба, Натале- на Королева, Галина Лащенко, 0- ксана Драгоманова — проза, О- ксана Лятуринська, Наталя Холод- на-Лівицька, Ірина Шуварська — поезія-проза. Крім поезії і прози більшість письменниць бере участь у публі цистиці, але це окрема тема. Представниці різних земель, ми нуле життя яких проходило у гли боко відмінних духових атмосфе рах, ідуть до своєї єдиної мети, виходячи з різних філософічних підстав, але спираючись на минуле у різних історичних відтинках, як правну підставу майбутньої Укра їни. Галина Журба у своїй хроніці розгортає стрічку історії у серед ньовіччя. Встановлює кровний звя- зок поколінь, що його засвідчує сама своєю особою, як прямий на щадок українського роду Копи- стенських. Вийшла з мішаної ро дини, але з повною перевагою у- країнських первнів, з повною сві домістю кривд, заподіяних україн ському народові потрійною вер ствою гнобителів, озброєнна по самі зуби до боротьби за його права. За своєю боєвою поготові- стю до Журби прилучуєтєься по стать Оксани Лятуринської, тієї діви з тризубом і мечем, яка виво дить із пітьми історії лицарів кня жої доби. Більшість її поезій — то відгомін голосів минулої слави. Вона їх чує, остерігаючі й напо легливі, як їх чула колись Жанна д’Арк. Усією своєю творчістю кли че до зброї, до життя на волі або смерти ,,в імя чести, в імя слави на бойовищі кривавім". Рідкій спо луці скульптурного й поетичного талантів завдячуємо в поетки чу дово різьблені основні постаті на- (Продовження)
Page load link
Go to Top