Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262
Левиїцька нар. мистецтва, Іванна Бенцаль зв’язків, Кекилія Ґардецька пресовою, Юлія Стрижак господарською. Контр. Комісія: Петронеіля Пецюх, МарііЯ Баб’як і Катерина Кузьма. Каденція 1953-55 пройшла дуже ожив лено. Її організаційним осягом — було по ширення праці Окружних Рад, що добре позначилось у терені. У зв’язках ми іпіїшш крок вперед, виходячи на міжнародній ґрунт. А в інших ділянках теж познаїчився вклад праці новоприбулих, що включались уже масово в ряди СУА. Акція фонду „Мати й Дитина“ переключилась із загально-допо- могової на навчальні станиці у Німеччині й Австрії. Вже на переломі 1955/56 наспіла перша вістка про жертву 500 жінок-в’язнів у Кін- гірі. Її виявив мадярський лікар Варконі, що його звільнено з заслання. Свює свідчення він зложив перед комісією наших представ ників у Мюнхені, окрім того занотовано ще інші голоси в пресі. Жінок-в’язнів (пострі ляли й розчавили у черзні 1954 р. совєтські танки, коли вони після повстання в таборі вийшли рядом, щоб станути в обороні своїх спів-в’язків. Цю вістку перейняла Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) й проголосила 18. березня 1956 — Днем Жалоби. Цей клич живо -підхопили скла дові організації, в тому також Союз Укра їнок Америки, Длія вияву тієї жалоби об’єд нувались всі жіночі організації і гурти. Такі маніфестації влаштували Окружні Ради СУА в Филаделфії, Ню Йорку, Рочестері, Ді- тройті, Шикаго, і Відділи СУА у Клівленді, Міннеаполісі, Елизабеті, Бруклині, Нюарку, Милвокі, Балтиморі, Перт Амбою і багато інших. На програму Дня Жалоби складалась церковна відправа — Панахида за упокій тих 500 — а потім віїче з участю політич них представників. У Филаделфії промов ляв проф. Добрянський, головл УККА, у Шикаго конгресмен Чарлз Керстен, го лова слідчої комісії проти большевицької аґресі-ї, у Дітройті конгресмен Алвин Бен- тлі, член Конгресового Комітету Міжнарод ній Взаємин/Промови цих послів були вне сені до конгресового рекорду, а віча знай шли відгук в. американській прасі. Маніфестація 18. березня 1956 мала ще один відгук. Під її впливом зродилась думка про щорічне Свято Ж і н к и - Г е р о ї н і. До того часу жіноцтво складало в лютому поклін постатям Ольги. Ба'сараб і Олени Теліги. А тепер постановлено щороку в тому місяці відзначувати пам’ять усіх тих жінок, що зложили своє життя за Україну. Вже в 1957 р. влаштували це Свято чотири Окружні Ради й багато Відділів СУА. Свято було присвячене по-шблим у Кінгірі, яких пам’ять щз була свіжа. У 1958 р. пов’язано це Свято з 40-ми роковинами повстання на шої Держави. „Українська жінка у боротьбі за державність — 'громадянська діячка, про фесіоналі стка, військова“ — було темою до повідей, деклямацій та- інсценізацій. А в 1959 році було поклоном у 35-ліття смерти Ольги Басараб. Відповідно до того зладжено мате ріал і програму. Ще не прогомонів День Жалоби за жер тви в. Кінгірі, коли появилась нова вістка про спротив на рід ник землях. Восени 1956 прибув лист із концтаборів Мордовії від в’язнів-жікок, яким вони зверталися до всієї еміграції з повідомленням про своє життя- буття і з порадами та вказівками на май бутнє. Цей лист дав до зрозуміння, що бо ротьба триває дальше і що від нас очікують багато. А тут саме захмарився політичний горизонт повстанням в Угорщині та мож ливою допомогою західнього світу. Це на сторожило наш провід. СФУЖО проголо сив потребу Фонду Допомоги українським політв’язням і поворотцям. І у висліді СУА заповів створення такого Фонду П’ятсот. Підставою того Фонду став дохід із Свят Жікки-Героїні. Та пожертва раз у рік могла бути недостатня, а головне — не включала членства до цілей Фонду П’ятсот. Тому створено при Централі Комісію Фонду П’ят сот під проводом Стефанії Пушкар, місто- голови. Вона мала спонукати членство до жертви праці на ту ціль, а також — шукати шляху, яким можна допомагати українським в’язням і поворотцям із заслання. В тій цілі С. Пушкар відбула розмову в централі Аме риканського Червоного Хреста у Вашінг- 38 www.unwla.org
Page load link
Go to Top