Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2020 « Поради, що подаємо в оцій книжці, зладжені на підставі найновіших наукових дослідів, а приписи випробувані ─ їх до - ставили нам наші досвідчені прихильниці .» (О. Кисілевська у часописі «Жіноча доля».) Йдеться про книгу «Як добре і здорово варити», що кілька разів перевидавалася у Коломиї (1931 — 1938) як проєкт часопису «Жіноча доля», редакторкою якого була О. Кисілевська. У певному сен сі це збірна праця читачок «Жіночої долі»: вони надсилали переписи з різних куточків України та з діяспори. Тут є переписи О. Кобилянської, О. Дучимінської, А. Макогон, Ю. Маркевич (мами Д. Цвєк) і надіслані з Америки, Канади, Чехії. То що ж їли в Галичин і? ● Крупи та каші: гречана, кукурудзяна, ячмінна (дріблена та пенцак), пшоно. ● Городина та ярини: капуста, калярепа, редька, ріпа, буряк, морква, пастернак, картопля. ● Зеленина і салатки: кріп, петрушка, цибуля, часник, римська й цукрова салатки. ● Прип рави: кмин, часник, шавлія . ● Набіл: молоко, кисляк, масло, маслянка, сир (з гір – бринза, будз). ● Риба: коропи, лини, щупаки, в’юни та звірина (дичина). ● Гриби лісові та горіхи. ● М’ясо: свинина, баранина, менше во - ловина й телятина, птиця; солонина, ву дже - нина, для деяких реґіонів властиве в’ялення. ● Хліб: житній і пшеничний, у містах – булочки (бухти, кайзерки), обарінки. ● «Імпорт»: цитрини, вина (маляґа, мальвазія), приправи (гвоздика, мускатний цвіт і горіх, перці, пармезан), оселедці дунайські та ґданські, устриці, кав’яр, гомари. Про особливості споживання страв того часу та деякі родзинки переписів дізнаємося з порад, якими рясніють книжки. От, приміром, Л. Лучаківська радить: « Канапки, кавяр з цитриною, сардинки, шинка, маринований озір. Тепла риба, дріб з салатою, компоти, в кінці суфлєт або крем, морожене, торти, овочі, а потім чай з цитриною ». Цікавим джерелом інформації про страви й традиції, пов’язані з їжею, є мемуари сучасників. Так, В. Нємчицька - Бабель про цукерню Залевськог о: « Той чудовий запах мигдалю, пуншу, смажених горіхів... кави впливав так, що ми хотіли втягнути повітря нашими носами як можна гучніше. З усіх тістечок я тут найбільше любила... два бісквітні кружальця, зліплені масою зі сніжно - білого сметанкового крему, обл иті товстим шаром глазурі з фантастичного шоколаду ». « Уночі з Великого четверга на п’ятницю пекли у нас петенетові баби. Звали їх також тюлевими... А пекли їх (оті баби) тому в ніч із четверга на п’ятницю, бо були вони (оті баби)... сильно нервові. Вистарчило, щоби хтось дверми легко рипнув або кріслом гуркнув, а вже така баба сіла й не хотіла встати. Хоч знала, що псам її викинуть, а не встала » — Б. Лепкий у «Казка мойого життя». « Улюблені зупи та борщ, крупник, росіл, капусняк... Журек, якщо пісний, то з оселед цем. Вишнівка, сливівка – зварені овочі, перетерті і заправлені сметаною. Подібним же способом — зупа з помідорів. Є у нас ще зупа з риби, від козаків перейнята («ухою» в них звана). Фляки на біло з борошном, або на жовто з шафраном. Мусить бути і біґос з капустою, свинським шпондерком, соло - нинкою, ковбаскою і воловою печенею, покра - яною у зрази: то улюблений присмак !» — розповідає Л. Голембійовський. «З кухні плили... дивні пахощі. У великих горшках варився борщ, голубці з грибками і суш, куплений у синевід ських бойків... На столі родилися смачні креплики і капуснячки, на «ринці» смажився мід до горівки з цина - моном » — пише д - р О. Надрага у спогадах. Наприкінці розповіді скажу, що ми часто знецінюємо таку базову річ, як їжа. З одного боку всі розуміють її важливість для якости життя. Але вона має також й ідеологічний сенс. І відомий вислів «ми є тим, що ми їмо» може трактуватися як порада зберігати свою іден - тичність через їжу. Адже їжа є універсальною мовою спілкування нації зі світом, розпові ддю про те, хто ми і які ми є. Також хотіла б попросити про зворотній зв’язок у поважних читачок «Нашого життя». Якщо ви маєте власні спогади про родинні традиції споживання їжі, давні переписи чи книжки та готові по ділитися за - для мого проєкту – напишіт ь мені, будь ласка, на пошту : lysty2md@gmail.com . Буду дуже вдячна!
Page load link
Go to Top