Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1 6 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2020 « Поради, що подаємо в оцій книжці, зладжені на підставі найновіших наукових дослідів, а приписи випробувані ─ їх до - ставили нам наші досвідчені прихильниці .» (О. Кисілевська у часописі «Жіноча доля».) Йдеться про книгу «Як добре і здорово варити», що кілька разів перевидавалася у Коломиї (1931 — 1938) як проєкт часопису «Жіноча доля», редакторкою якого була О. Кисілевська. У певному сен сі це збірна праця читачок «Жіночої долі»: вони надсилали переписи з різних куточків України та з діяспори. Тут є переписи О. Кобилянської, О. Дучимінської, А. Макогон, Ю. Маркевич (мами Д. Цвєк) і надіслані з Америки, Канади, Чехії. То що ж їли в Галичин і? ● Крупи та каші: гречана, кукурудзяна, ячмінна (дріблена та пенцак), пшоно. ● Городина та ярини: капуста, калярепа, редька, ріпа, буряк, морква, пастернак, картопля. ● Зеленина і салатки: кріп, петрушка, цибуля, часник, римська й цукрова салатки. ● Прип рави: кмин, часник, шавлія . ● Набіл: молоко, кисляк, масло, маслянка, сир (з гір – бринза, будз). ● Риба: коропи, лини, щупаки, в’юни та звірина (дичина). ● Гриби лісові та горіхи. ● М’ясо: свинина, баранина, менше во - ловина й телятина, птиця; солонина, ву дже - нина, для деяких реґіонів властиве в’ялення. ● Хліб: житній і пшеничний, у містах – булочки (бухти, кайзерки), обарінки. ● «Імпорт»: цитрини, вина (маляґа, мальвазія), приправи (гвоздика, мускатний цвіт і горіх, перці, пармезан), оселедці дунайські та ґданські, устриці, кав’яр, гомари. Про особливості споживання страв того часу та деякі родзинки переписів дізнаємося з порад, якими рясніють книжки. От, приміром, Л. Лучаківська радить: « Канапки, кавяр з цитриною, сардинки, шинка, маринований озір. Тепла риба, дріб з салатою, компоти, в кінці суфлєт або крем, морожене, торти, овочі, а потім чай з цитриною ». Цікавим джерелом інформації про страви й традиції, пов’язані з їжею, є мемуари сучасників. Так, В. Нємчицька - Бабель про цукерню Залевськог о: « Той чудовий запах мигдалю, пуншу, смажених горіхів... кави впливав так, що ми хотіли втягнути повітря нашими носами як можна гучніше. З усіх тістечок я тут найбільше любила... два бісквітні кружальця, зліплені масою зі сніжно - білого сметанкового крему, обл иті товстим шаром глазурі з фантастичного шоколаду ». « Уночі з Великого четверга на п’ятницю пекли у нас петенетові баби. Звали їх також тюлевими... А пекли їх (оті баби) тому в ніч із четверга на п’ятницю, бо були вони (оті баби)... сильно нервові. Вистарчило, щоби хтось дверми легко рипнув або кріслом гуркнув, а вже така баба сіла й не хотіла встати. Хоч знала, що псам її викинуть, а не встала » — Б. Лепкий у «Казка мойого життя». « Улюблені зупи та борщ, крупник, росіл, капусняк... Журек, якщо пісний, то з оселед цем. Вишнівка, сливівка – зварені овочі, перетерті і заправлені сметаною. Подібним же способом — зупа з помідорів. Є у нас ще зупа з риби, від козаків перейнята («ухою» в них звана). Фляки на біло з борошном, або на жовто з шафраном. Мусить бути і біґос з капустою, свинським шпондерком, соло - нинкою, ковбаскою і воловою печенею, покра - яною у зрази: то улюблений присмак !» — розповідає Л. Голембійовський. «З кухні плили... дивні пахощі. У великих горшках варився борщ, голубці з грибками і суш, куплений у синевід ських бойків... На столі родилися смачні креплики і капуснячки, на «ринці» смажився мід до горівки з цина - моном » — пише д - р О. Надрага у спогадах. Наприкінці розповіді скажу, що ми часто знецінюємо таку базову річ, як їжа. З одного боку всі розуміють її важливість для якости життя. Але вона має також й ідеологічний сенс. І відомий вислів «ми є тим, що ми їмо» може трактуватися як порада зберігати свою іден - тичність через їжу. Адже їжа є універсальною мовою спілкування нації зі світом, розпові ддю про те, хто ми і які ми є. Також хотіла б попросити про зворотній зв’язок у поважних читачок «Нашого життя». Якщо ви маєте власні спогади про родинні традиції споживання їжі, давні переписи чи книжки та готові по ділитися за - для мого проєкту – напишіт ь мені, будь ласка, на пошту : lysty2md@gmail.com . Буду дуже вдячна!
Page load link
Go to Top