Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2016 «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – Молода Україна» Олена Пчілка Всім відомо, що лисички хитрі звірята. Але наша руда красуня, про яку розповідає ця казочка, була не те що хитрою, але хитрою-прехитрою. А ще дуже вона любила поласувати рибкою. Влітку і восени в неї з рибалкою не було проблем. Прибігши місячною нічкою до озера, лисичка занурювала передні лапки в воду і терпеливо чекала, пильно вдивляючись у чисту воду. Коли зграя рибок припливала у пошуках поживи близько до берега, лисичка точним стрибком притискала найближчу рибку лапками до дна, хапала зубками і мчала з своєю здобиччю до своєї нірки-домівки. Та літо і осінь проминули, опало листя з дерев, лисичка замінила свою руденьку шубку на сіро-руду зимову. Якось, коли після довгої негоди на нічне небо зійшов срібно- ясний місяць, лисичка прибігла до озера. Плесо озера було рівненьким, як ніколи, ні однієї хвильки. Лисичка вступила передніми лапками на край плеса і... поїхала по його твердій поверхні не тільки лапками, а й животиком. Озеро скував льодом зимовий мороз. І як на зло, під льодом спокійно пропливла рибка, блиснувши до місяця червоними плавцями і хвостиком. Лисичці аж слинка потекла, але дістати з-під льоду рибку було неможливо, хіба що полюбуватися її плавними рухами у прозорій воді. А в скорому часі озеро вкрилося сніговою ковдрою, сховавши рибок від лисиччиних очей. Якось одного сонячного ранку, лисичка, мружачи очі від снігу, що іскрився сонячними зайчиками, побачила рибалку, що сидів на стільчику біля прорубленої ним ополонки і ловив маленькою вудочкою рибу. Лисичка підійшла ближче, побачила на засніженому льоді аж цілих три рибки. Ах, який від них до її носика долітав смачнезний запах! Ли- сичка аж пчихнула. Рибалка оглянувся і посміхнув- ся в густі сиві вуса: – Що, рибки захотілося? А приказку знаєш: «Не для пса – ковбаса, не для кота – сало»? Ось і вмокни хвоста в ополонку, може, щось і клюне, – пожартував дідусь. Але хитра лисичка зловила той момент, коли рибалка-дідусь захопився риб’ячим кльовом, підбігла і схопила рибку, що відстрибула трохи дальше, та помчала із здобиччю до лісу. Наступ- ного разу лисичка вже боялася підходити близько до рибалки. Тим більше, що дідусь демонстративно тримав на колінах міцну і важку паличку, на яку опирався при ходьбі. Тут лисичка згадала, що
Page load link
Go to Top