Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 27 ВІДІЙШЛИ У ВІЧНІСТЬ Олександра Волошин І знову довелося нашому 33 - му Відділу СУА ім. Лесі Українки в Пармі, Огайо, попро - щати з відходом у вічність ще одну довголітню членку Олександру Волошин. Довелося викрес - лит и ще одне число телефону і ще одну адресу з нашого записника. Народилася Леся (як називали Її близькі знайомі) 30 березня 1916 року в містечку Озерна Зборівського повіту на Тернопільщині в родині Василя і Теклі Майданів. В Лесі було ще три сестри. В часі в ійни, коли батька забрали до війська, а хату спалило вороже московське вій - сько, мати зі своїми донями переїхала проживати до своєї сестри Анни. Тета і вуйко, не маючи власних дітей, заопікувалися Лесею, як рідною дочкою. Закінчивши семилітню школу, Леся с початку навчалася у Тернопільській гімназії, а відтак навчалася три роки у рільничій школі у місті Олеську на Львівщині. В червні 1936 року одружилася з Петром Волошином. При наближенні більшовицької армії в 1944 році Леся разом з чоловіком та інши ми чле нами родини подалися на Захід і зупинилися в Австрії у відомому таборі Штрас - гофі. Згодом вдалося переїхати до Відня, де пробули п ’ять років , а відтак виїхали до Арген - тини, куди виїжджало багато втікачів із Західної Европи. До міста Атланти, що у штаті Дж орджія, США прибули після кількох років, а відтак у 1958 році переїхали до Клівленду. Тут Леся отримала працю у крамниці «May Company», а чоловік працював зубним техніком у лябо - раторії. В короткому часі Леся включилася до суспільно - громадської праці – ста ла членкою 33 - го Відділу СУА в Пармі. Завжди була відданою і активною, довгі роки виконувала функції члена Контрольної комісії відділу, ніколи не пропус - кала сходин та різних імпрез – загально гро мад - ських та тих, які організовував наш відділ, вкладаючи і свою частку праці. На жаль, у 1882 році втратила найближчу людину – чоловіка Петра. Після його смерті продовжувала працю - вати і брати активну участь у житті нашого відділу. Однак, недуга змусила її залишитися вдома і відійти від діяльности у житті відділу . Тільки телефонічні розмови та відвідини прия - тельок - союзянок морально підтримували її. За останніх декілька років родина покійного чоло - віка заопікувалася Лесею, і це полегшило її самотність. 5 грудня 2010 року з волі Всевиш - нього Леся відійшла у Божу ві чність. Спіть спокійно, дорога пані Лесю, а ми, що залишилися, згадуватимемо Вас теплими словами до кінця своїх свідомих днів. Любомира Мичковська , прес овий референт 33 - го Відділу СУА . __________________________ ________ _____________ Людмила Гнатюк Не збагне ніяк людське створіння Аксіому істини земної: Як зникають крона і коріння, Дерево стає деревиною.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
