Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 15 Леся Храплива - Щур Великодні дзвони Дзвонять дзвони у Карпатах, Що велике стало свято. Дзвонять дзвони на Підляшші, Що сповнились мрії наші. Дзвонять дзвони на Волині, Що Христос Воскрес в нас нині. Дзвонять дз вони на Поділлі – Загибать ворожій силі! Дзвонять дзвони у Полтаві – Ще воскреснуть нашій славі! Дзвонять дзвони на Кубані: Україна знов повстане! Дзвонять дзвони аж до моря: Вже не буде лиха - горя, І задзвонять золотії Дзвони волі у Софії! Писа нки – невід’ємна частина мого життя Рука моя запалює сірник... Я дотикаю його головку до гніту свічки... Секунда... дві... і слабе полум’я міцніє і росте... в повітрі зависає гострий запах сірки..., а відтак солодкий запах воску. Цю дію – а для мене вона вже стала своє - рідним ритуалом – я повторюю кожного дня майже всього мого життя. Це полум’я відкриває мені дорогу до старовинного світу – де люди відміряли час зі змінами пір року, де вони задовольнялись вірою в те, що невловиме, де природа керувала житт ям, де талісмани, амулети й писанки приносили щастя. Не можу уявити собі життя без писанок. Вони стали невід’ємною частиною мого існу - вання. Для мене той день щасливий, коли я почую нову леґенду, пов’язану із писанковим взором; той день пам’ятний, коли я відшукаю стару обдерту книгу із описом старовинних писанок. Я радо відтворюю традиційний писан - ковий орнамент на курячих яєчках так, як це робилося тисячоліттями. Але я також дозволяю собі експериментувати на гусячих і струсячих яйцях. Хтось би міг сказати : життя писанкарки самотнє. Сидить одна зі свічкою, лише шкря - бання писальця по білому яєчку перебиває всеохоплюючу тишу, виливає душу в писанку і порожніє. Глибоко помилявся б той, хто так думає. Адже за кожну писанку, яку я дарую, продаю чи жертвую на б лагодійні цілі, мені повертається радість стократно. Вона мені по - вер тається в історіях, які люди розповідають про свою улюблену писанку; про переживання з дитинства, які здавалося були давно вже приза - буті, а ось писанка все їм нагадала; про довго - літні пошуки своїх українських предків. Ці історії стають моїми друзями, коли я сиджу за робочим столом із писальцем в руках. Моя дорога – простелена писанками – схрещується з різними людьми: від найвищих посадових осіб у Вашінґтоні та Києві до най - пересічних л юдей на вулицях маленьких аме - риканських містечок. Але усі вони залишають по собі слід у моїй пам’яті, навівають мене натхненням і знаходять своє віддзеркалення у моїй черговій писанці. Отож мені важко відповісти, коли мене питають, чому я пишу писанки. М оже, найкраще так сказати: “ пишу бо знаю, що саме заради писанки я можу включитись у той “безко неч - ник”, який перетинає межі часу й місця і спо - лучає мене у сучаснім Ню Йорку із моїми пра - історичними предками”. Софійка Зєлик , писанкарка .
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
