Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2011 13 ПОДОРОЖ В МИНУЛЕ Коли закінчилася Друга світова війна, багато нас, втікачів з поневоленої більшовика ми України, опинилося в американській зоні оку - пації Німеччини. Наша родина перебувала в Баварії, де на наше щастя нами заопікувалися американські вояки, що ставилися до нас приязно і культурно. Пам ’ ятаю, як на Різдво військові, відвідавши наш табір Ді Пі, принесли нам помаранчі, шоколяди і заспівали коляду «Тиха ніч» німецькою та англійською мовами. До сьогоднішнього дня бренить ця коляда, яку я вперше тоді почула, в моїй пам ’ яті. А взагалі, таборове життя, яке тривало 5 років, було різноманітним, – і доб рим, і злим. Ностальгія, яка наводить епізоди з того часу у наших біографічних споминах, складається пере - важно з оптимістичних, приємно перебіль шених досягнень, або жалем за втраченою нагодою. Доказом цього є велика кількість книжок мему - аристики та щорі чних зустрічей на Союзівці колишніх учнів та абітурієнтів таборових гім - назій, на яких вони пригадують своє дитинство, молодість, товариство, мрії, пляни і перше кохання. Треба визнати, що спомини забарвлені чудовою природою Альп, красою і чистотою німецьк их поселень – хатинами, казково прибра - ними з великою дбайливістю і охайністю різно - барвними квітами. І ось в 2010 - у році я знайшла рекляму, в якій оголошувалося про театральну виставу на тему Страстей Ісуса Христа в місті Оберам - мерґав, Німеччина. Ми зна ли про цей театр ще з 1947 - го року, коли наші американські опікуни, влаштувавши для нас дитячі літні табори, возили нас, дітей, автобусами, щоб познайомити з околицями Баварії. Між казковими палатами Людвика, природою Альп та іншими дивами, показали нам ам фітеатр, що стояв тоді пусткою і розповіли про чорну чуму, яка вигубила в шістнадцятому столітті мільйони людей, але чудом обминула село Обераммерґав. Мешканці цього села пообіцяли собі ставити драму Страс - тей Ісуса через кожних десять років в подяку за Бо жу ласку. В 1947 - у році мені було 11 років, була релігійно розчулена почутим і собі пообі - цяла, що колись повернусь в це село, щоб особисто побачити цю драму Страстей. В липні 2010 р. я виконала свою обіцянку. Драматична вистава у двох частинах тривала пон ад 5 годин, авдиторію якої запов - нило 5 тисяч глядачів, а на сцені виступало 2 тисячі артистів, що всі були мешканцями села Обераммерґав. В хорі співали 60 співаків, події в драмі супроводжувала музика у виконанні сим - фонічної оркестри. В драмі відображено соціаль - ний склад мешканців стародавнього Єрусалиму, що відрізнялися різноманітністю та кольорами уборів: в синьому одязі – простолюдини, у чорному – римляни, у різнобарвних строях – фарисеї, садукеї і т. п. Під час вистави час від часу на задній стіні сц ени виникали живі образи з різних епізодів Біблії. Вистава, відіграна в стилі грецької драми, була обмежена останнім тижнем життя Ісуса Христа. Замість рецетативів статистів, які пояснюють дію на сцені, хор співав клясичні і модерні музичні композиції і т вори, що робили потрясаючі враження на глядачів. Кульміна - ційним пунктом вистави, що до глибин душі потрясло нас, було розп ’ яття Ісуса Христа: звук ударів молотка в цвяхи, крик Ісуса, піднесення хреста догори, картина трьох висячих на хрес - тах, удари грому і світло блискавок. Публіка сиділа, як зачарована, а здіймання Тіла Ісуса з хреста дослівно спаралізувало глядачів. Можна було чути звуки плачу і стогонів. В додатку надворі природа продовжувала бити громами і блискавками. Ми знайомі з життєвим шляхом Ісу са Христа на землі, бо читаємо Біблію, ходимо до церкви, але побачити і почути акт розп ’ яття не можна зрівняти ні з чим. Божена Ольшанівська Від редакції . Просимо авторів присилати статті до 1 0 числа місяця . Authors: Please note that deadline for all submissions is the 10th of each month.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
