Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2010 31 Ірина Ставнича Ірина Ростислава (Реня) Ставнича відій - шла у вічність 28 - го жовтня 2009 р. у місті Вашінґтоні. Громада втратила пласт ову та пара - фіяльну діячку, а наш відділ втратив пра цьовиту союзянку. Реня народилася 27 - го жовтня 1927 р. в родині Любови і Петра Петриків у м. Львові і там провела св о ї дитячі роки. Війна примусила родину покинути рідну землю, а по війні Реня з родино ю опинилася в таборі для переміщених осіб у Міттенвальді (Німеччина). Там вона, здавши матуру, почала студіювати фармацію в м. Мюнхені. Дальша еміґрація привела родину Пет - риків у США. Спочатку до м. Буффало, де Реня в 1950 р. одружилася з Миколою Ставни чим. Тут у них народилися два сини Ярослав і Петро. В 1956 р. молода родина переїхала до Вашінґтону, де на світ прийшли доні Тамара і Тетяна. Ми - кола і Реня відзначалися активною діяльністю в українській громаді: були співзасновниками Пластової дільниці у Вашінґтоні, де Реня довгі літа була новацькою та юнацькою виховницею і проводила літні табори. Як членка 78 - го Відділу СУА, Реня виконувала різні функції в управі в ідділу. Ставничі були співзасновниками парафії Святої Тройці, а Реня довший час була го л овою Сестрицтва та проводила недільні обіди в парафії. В додатку до родинних та громадських обов ’ язків Реня багато часу віддавала профе - сійній праці. Закінчивши курси цитології, вона працювала в лябораторіях університету Джордж - тавн, шпиталі Волтер Рід, закі нчила професійну діяльність керівником цитологічної лябораторії управи міста Вашінґтону. Реня залишила в смутку чоловіка Ми - колу, синів Ярка та Петра, доньок Тамару та Тетяну, невісток Марту та Христю, зятя Романа та внуків Стефана, Діяну, Юрія, Ларису, М арію і Лесю. Пращали Реню на тризні велика родина та численні друзі, котрі ділилися споминами про Покійну. Особливо цікавим був теплий лист - спомин приятельки з дитячих літ Олі Ферен - цевич - Чмоли про спільні переживання в школі та в Пласті передвоєнного Льво ва, про страх і голод під большевицькою та німецькими оку - паціями. Христина Шипилява , п ресова референтка 78 - го Відділу СУА . _________________________________________________________ Ліна Костенко Безсмертя є ще де - не - де. Не треба думати мізерно. Хтось перевіяний, як зерно, у грунт поезії впа де. Митцю не треба нагород. його судьба нагородила. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Page load link
Go to Top