Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
філософії до вершин майже релігії, знищив по няття гордості праці. Система, яка винищувала робітника, витворила мимоволі уявлення: “Якщо ти останній ідіот, то тяжко працюватимеш, а якщо ти людина інтелігентна, то якось облашту- єш своє життя”. У результаті бідні селяни не мали доступу до доброї школи. Уміння думати закладається ще у дошкільному віці. Якщо тепер у вас у хаті немає комп’ютера, якщо ви не маєте розвивальних програм, якщо дитина не подоро жує, то в неї знижуються планки розвитку. - Конкретний приклад: новостворений Інститут національної пам’яті. Є ідеї, розроб ки, концепція, є вчені з відомими іменами, є величезна вже усвідомлена, суспільна потре ба в цьому закладі. А практичне втілення - ніби заблоковане... Не можу того збагнути. Я виступала проти “концепцій” від самого початку самостійності. У 1991-92 роках були концепції, без перерви концепції. Однією з моїх спеціальностей є ро сійська інтелектуальна історія. І складалося вра ження, що в Україну перекочували “московські кружки” гегеліянців. Зараз, на мою думку, най більша різниця між Україною і Росією - що в Україні є ціла мережа недержавних організацій, а Росія має “недержавні організації”, спонсоро вані державою. - Слабкість впливу на реальну ситуацію спостерігалася в українців і до 1917 року. Розпорошені зусилля істориків, філософів, мовознавців ніби “всотуються в пісок”, май же не відображаючись на стані суспільства... - Ситуація 1917 року і теперішня, на жаль, щораз більш подібні. Заважають особисті, а ще більше ідеологічні амбіції; один соціаліст, дру гий демократ... Якесь невміння зібратися разом і мати певну дозу мудрості. Нещодавно соціологи оприлюднили ще одну теорію: будь-яка група людей, якій дадуть завдання, зможе виконати його набагато краще, ніж одна людина. Тільки треба, щоб та група складалася з осіб, які вміють самостійно думати, висловлюватися і брати від повідальність за власне рішення, мають доступ до достовірної інформації і вміють швидко її опрацювати. Це завдання освіти - виховувати таких особистостей. В Україні я зустрічаю багато людей інтелігентних, з великими і добрими ідеями. І кожен мені каже, що коли спілкується з владою, то єдиний говорить правду. Тобто всі решта або мовчать, або не мають доступу до реальної влади. Або бояться сказати, що діється в країні. Важко повірити, щоб 48 мільйонів людей не розуміли, що діється. Коли я читала спомини 1917-18 років зі Східної України, 1930-х з Гали чини - то так злостилася: що ж ті люди робили? А робили вони те ж, що й ми. Але остаточного прориву чомусь не стається. Я дивлюся на роботу Академії наук (офіс програми Фулбрайта розташований у будівлі НАНУ. - Ред.), за остан ні роки тут збільшилося працівників і додалося тем для розроблення. Але робота проводиться в той же спосіб, з тими ж джерелами. Усі нарікають, що неможливо надрукувати книгу, і всі друкують книги. Багато з тих книжок звід кись передруковані, чи містять зібрані статті, і переважно не доходять до читача. - Ви для себе визначили якусь причину цього? - Тут поколіннями карали людей за від критість, інтелігенцію, знання. Тяжко зробити так, щоб ситуація відразу змінилася. Але вона змінюється. Міста модернізуються, люд більше подорожує. Шлях тяжкий, але українці його проходять значно швидше, ніж американці. Я не мала великих ілюзій, коли Україна стала неза лежною, що тут дуже швидко будуть встановле ні демократичні свободи і покращиться еконо міка. Америка, Західна Европа йшли до того сто літтями. Діаспора приїжджає сюди і говорить: “Чому ви не можете зробити так, як є в Аме риці?” Але ми приїхали в оформлену Америку в золотий період її економічного розвитку. А в радянській Україні не було жодного підприєм ства, яке самостійно щось випускало б, від по чатку до кінця. - Очевидно, Україна потребує пере орієнтування освіти на суспільство. У чому тут допомагає програма Фулбрайта? - Як на мене, найважливіше, що ми зро били, - це допомогли українцям відчинити вікно в навколишній світ. Перші фулбрайтівці напи сали книжечку “Як поводитися в Америці”. Тепер ті, що їдуть за програмою Фулбрайта, уже за тією чи іншою програмою побували в Аме риці, принаймні десь у Західній Европі. Окрім двох, усі наші стипендіяти повертаються назад в Україну і діляться своїм досвідом. Одне з досягнень - це уважна аудиторія. Адже амери- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
