Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО 40-ЛІТТЯ 50-го ВІДДІЛУ СУА ім. КНЯГИНІ ОЛЬГИ Коли якась громадська організація відзна чає свій багатолітній ювілей, то звичайно допо відачі роблять це за допомогою хронологічної документації, з поважною міною і відповідною жестикуляцією. Присутні час від часу аплодію- ю ть,а в кінці встають і співають “Многая літа”. Так вимагає традиція. Але ось наш 50-ий Відділ СУА ім. Княгині Ольги, дійшовши свого 40- літт.я, вирішив відзначити його трохи інакше - з гумором, і доручив мені привітати всіх “на весело”. Здогадуюся, звідки в мене з’явилася репутація гумориста: адже я торік понаписувала кілька гумористичних віршиків... Отже, беруся за виконання завдання, про те... вибачайте: сьогодні в мене немає поетич ного натхнення, і ви мусите задовольнитися сухою прозою, хоча доза поезії тут все ж таки буде. Саме з неї почну. У Лесі Українки є вірш Slavus-Sclavus. Там є такі рядки: А що ж величної Слов’янщини сини, Німої матері проречистії діти? Між людьми чим прославились вони? Чим похвалитись їм? З чого радіти? Відповідь Лесі на ці питання досить сумна: усі слов’яни поводять себе як раби, отже заслу жили того, що ім’я слов’янина стало синонімом раба. Але Леся написала свій вірш понад сто років тому, і нас з вами він не торкається, тим більше, що там ідеться про “синів”, а не дочок Слов’янщини... Звичайно, наші чоловіки теж можуть сказати, що їх це не торкається, бо це давнина, а сьогодні можемо похвалитися пома ранчевою революцією - на що можемо їм нага дати ролю Юлії Тимошенко у тій революції... Але це вже політика, якої краще не зачіпати. Проте подумаймо над Лесиними запитами: що ми, як союзянки, зробили за ці роки? З чого можемо радіти? Усміхнися! За лаштунками — Що за неподобство? - обурюється співак. - Мені подарували лише три кошики квітів! — Невже цього мало? - Але ж я заплатив за чотири! По-перше, ми, як матері, виховували на ших дітей в українському дусі, і створений нами відділ “Рідної Школи”, в якому ми викладали, великою мірою допомагав нам у цьому. Думаю, що наші діти - тепер уже дорослі - нам за це вдячні, хоч коли були малі і по суботах замість бігати з м’ячем або дивитися телевізор, мусіли сидіти на лавці й слухати наші виклади, з чого, напевно, не були дуже задоволені. По-друге, ми можемо похвалитися нашою харитативною діяльністю. Ми щедро ділилися нашими матеріяльними здобутками з тими, хто потребував допомоги, зокрема сиротами. І роби ли це - і далі робимо - охоче, справді по-христи- янському. По-третє, наші сходини завжди були про дуктивними і змістовними. Були звіти про про роблену працю, пляни на майбутнє. Майже кож ного разу були доповіді про українську культу ру. Між нами завжди панував дух єдности, това- риськости. Ніяким бабським балачкам чи пліт кам не було місця, але кожна господиня, в чиїй хаті відбувалося засідання, демонструвала своє куховарське мистецтво - як згадаю про смачні перекуски, а особливо торти - то слинки те чуть... Нарешті четверте, найголовніше: СУА - це не просто жіноча організація, а Союз свідомих українок. Українська мова, український дух - це для нас щось рідне, природне. Дехто з нас вчився російською або польською мовою, дехто в родині тепер розмовляє англійською - бо так вже звикли або чоловік не володіє українською. Але усіх нас єднає любов до рідної землі, нашої батьківщини. Ми її не забуваємо і далі їй слу жимо в міру наших сил і можливостей. Отже, слава Україні! Слава СУА! Ася Гумецька, пресова референтка 50-го відділу СУА ім. Княгині Ольги. Театралка - Ти вже двічі дивилася цю виставу. - Ну і що?... Тоді я була в інших сукнях! Невтішна діягноза - Кажуть, що геніяльність - хвороба? - питає пацієнт лікаря. - Не хвилюйтеся. Ви цілком здоровий. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
