Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО 40-ЛІТТЯ 50-го ВІДДІЛУ СУА ім. КНЯГИНІ ОЛЬГИ Коли якась громадська організація відзна чає свій багатолітній ювілей, то звичайно допо відачі роблять це за допомогою хронологічної документації, з поважною міною і відповідною жестикуляцією. Присутні час від часу аплодію- ю ть,а в кінці встають і співають “Многая літа”. Так вимагає традиція. Але ось наш 50-ий Відділ СУА ім. Княгині Ольги, дійшовши свого 40- літт.я, вирішив відзначити його трохи інакше - з гумором, і доручив мені привітати всіх “на весело”. Здогадуюся, звідки в мене з’явилася репутація гумориста: адже я торік понаписувала кілька гумористичних віршиків... Отже, беруся за виконання завдання, про те... вибачайте: сьогодні в мене немає поетич ного натхнення, і ви мусите задовольнитися сухою прозою, хоча доза поезії тут все ж таки буде. Саме з неї почну. У Лесі Українки є вірш Slavus-Sclavus. Там є такі рядки: А що ж величної Слов’янщини сини, Німої матері проречистії діти? Між людьми чим прославились вони? Чим похвалитись їм? З чого радіти? Відповідь Лесі на ці питання досить сумна: усі слов’яни поводять себе як раби, отже заслу жили того, що ім’я слов’янина стало синонімом раба. Але Леся написала свій вірш понад сто років тому, і нас з вами він не торкається, тим більше, що там ідеться про “синів”, а не дочок Слов’янщини... Звичайно, наші чоловіки теж можуть сказати, що їх це не торкається, бо це давнина, а сьогодні можемо похвалитися пома ранчевою революцією - на що можемо їм нага дати ролю Юлії Тимошенко у тій революції... Але це вже політика, якої краще не зачіпати. Проте подумаймо над Лесиними запитами: що ми, як союзянки, зробили за ці роки? З чого можемо радіти? Усміхнися! За лаштунками — Що за неподобство? - обурюється співак. - Мені подарували лише три кошики квітів! — Невже цього мало? - Але ж я заплатив за чотири! По-перше, ми, як матері, виховували на ших дітей в українському дусі, і створений нами відділ “Рідної Школи”, в якому ми викладали, великою мірою допомагав нам у цьому. Думаю, що наші діти - тепер уже дорослі - нам за це вдячні, хоч коли були малі і по суботах замість бігати з м’ячем або дивитися телевізор, мусіли сидіти на лавці й слухати наші виклади, з чого, напевно, не були дуже задоволені. По-друге, ми можемо похвалитися нашою харитативною діяльністю. Ми щедро ділилися нашими матеріяльними здобутками з тими, хто потребував допомоги, зокрема сиротами. І роби ли це - і далі робимо - охоче, справді по-христи- янському. По-третє, наші сходини завжди були про дуктивними і змістовними. Були звіти про про роблену працю, пляни на майбутнє. Майже кож ного разу були доповіді про українську культу ру. Між нами завжди панував дух єдности, това- риськости. Ніяким бабським балачкам чи пліт кам не було місця, але кожна господиня, в чиїй хаті відбувалося засідання, демонструвала своє куховарське мистецтво - як згадаю про смачні перекуски, а особливо торти - то слинки те чуть... Нарешті четверте, найголовніше: СУА - це не просто жіноча організація, а Союз свідомих українок. Українська мова, український дух - це для нас щось рідне, природне. Дехто з нас вчився російською або польською мовою, дехто в родині тепер розмовляє англійською - бо так вже звикли або чоловік не володіє українською. Але усіх нас єднає любов до рідної землі, нашої батьківщини. Ми її не забуваємо і далі їй слу жимо в міру наших сил і можливостей. Отже, слава Україні! Слава СУА! Ася Гумецька, пресова референтка 50-го відділу СУА ім. Княгині Ольги. Театралка - Ти вже двічі дивилася цю виставу. - Ну і що?... Тоді я була в інших сукнях! Невтішна діягноза - Кажуть, що геніяльність - хвороба? - питає пацієнт лікаря. - Не хвилюйтеся. Ви цілком здоровий. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
