Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
коло вівтаря. Він був ще молодий. Я його бачила. Він не рухався. Тоді два вояки почали копати яму, а коли скінчили, поклали в неї цього юнака. Всі стали на коліна і молились, потім кидали грудки землі на гріб. Як насипали могилу, зарівняли її і накрили чатинням. Старшина дав наказ до відходу. Цей у могилі остався сам, як його батько підо Львовом у 1918 році. Я берегла сон юнака. Берегла могилу від холодних вітрів та від палючих променів сонця. Берегла від злих людей. Тепер передаю її вам. Бережіть і опікуйтеся нею так, як я нею опікувалася. При нагоді перекажіть це українським дітям. Чи ви все чули і чи все зрозуміли? Ш-ш-ш-ш ... - Все чули і все зрозуміли ... Все ви конаємо, бабусю, - відповіли молоді ялинки. Вітер сильно загудів. У лісі затріщало поломане гілля. Верхівки дерев гнулись на всі боки. Небо зовсім потемніло. Густі хмари важкими клубами налягли на верхи гір. А ялиці шуміли безперестанно: ш-ш-ш-ш ... Зима: Я холодна є Зима, В мене милости нема, Я на людський біль німа, Не благайте - все дарма! Хлопчик: Ми, хлоп’ята... Дівчинка: І дівчата... Обоє: ... Взулись в теплі чоботята, Теплі взяли кожушки, Закрутились у хустки, Вийшли Зиму зустрічати. Зима: Ей, глядіть! Я землю всю Білим снігом притрушу. Дівчинка: Снігом нас не налякати! В нас для снігу є санчата. Гей, з гори, з гори з’їжджати Будем, хлопці і дівчата! Зима: Дід Мороз усі квітки Заморозив на кістки. В личко вміє він щипнути, Бо в Мороза серце люте. Хлопчик: Наші личка теж і в лють Все рум’янцями цвітуть. Зима: Я сердита , я весь світ Закую в холодний лід. Дівчинка: На ставку, на ковзанах Я полину, мов той птах. Хлопчик: На ковзькому там льоду Всю забудемо біду. Зима: Я пошлю великий вітер, Зажену вас в хату, діти! Хлопчик: Не злякає вітер твій, Невидющий буревій. Він, хоч холодом і тне, В хату нас не зажене, Бо їзда, і біг, і рух Гріють краще, ніж кожух. Зима: Бачу, що програла я - Замала снага моя: Замирімся краще, діти, Хочу з вами в згоді жити! Я обсиплю вас зірками, Срібляними сніжинками, Задзвоню я вам дзвінками, Небом блиски розіллю, І гуляти буду з вами, Бо відважних я люблю! “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2003 35 ПРИВІТАННЯ ІЗ зимою
Page load link
Go to Top