Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ювілею Українського Музею у вересні 2001 року. І не сподівалися, не думали, що це вже остання зустріч з нею, бо плянів і задумів було ще в неї чимало. Зворушливими словами підкреслюючи заслуги й многогранну працю Стефанії на народній ниві прощала її голова нашого Відділу Оля Дем’янчук. Склали співчуття синам д- рові Ігореві з дружиною і Романові та сестрі Ірині, яка була при покійній до останніх хвилин її життя. До домовини вклали грудочку землі з рідного їй с. Угринова й другу - з могили патронки 33-го Відділу СУА Лесі Українки. Л. М и ч к о в с ь к а , пресова референтка Відділу. ІВАННА ВОВК 28 квітня 2002 р. відійшла у вічність довголітня Почесна членка 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки бл. п. Іванна Вовк. Народилася Іванна 13 квітня 1917 р. у Львові. Батьки Захарій й Анна Кріси. У родині були ще три сестри Стефанія, Неоніля і Міля та брат Володимир. Початкову освіту здобула в “Рідній Школі” згодом закінчила Учительський семінар. Під час вакацій Іванна із сестрою Стефою виїздили у село, де організовували дитячі садочки, працюючи над вихованням дітвори дошкільного віку. В 1940 р. одружилася з Адамом Вовком. Воєнна хуртовина примусила молоде подружжя разом з близькою ріднею покинути домівку і податися на Захід. Після д овгих поневірянь по різних країнах опинилася в переселенчих таборах, спершу в Байройті, згодом в Реґенсбурзі, що в Німеччині, де народився їх син Ігор. У 1949 р. всі прибули до Америки до штату Конектикут, а звідти до - Клівленду. 1972 р. Іванна стала членкою 33-го Відділу СУА, в якому була скарбником і членкою суспільної опіки. Та найважчу працю виконувала згодом на посаді стипендійної референтки. Очоливши ту референтуру, працювала в ній віддано, присвячуючи багато часу й енергії майже 27 років. Завдяки праці і постійним зусиллям Іванни, багато молодих людей здобули освіту. Поважне число з них закінчили богословські студії і стали священиками, брак яких вже тоді помітно відчувався, а теж у світській професії обіймаючи важливі посади в українських громадах у таких країнах, як Бразилія, Аргентина, Польща, Югославія в останні роки в Україні. Як признання за віддану й корисну працю для добра української спільноти, XXIV Конвенція СУА у Філядельфії нагородила Іванку в 1996 р. Почесним членством. Того ж року стрінуло її велике горе, бо помирає її єдиний син, а два місяці згодом - старша сестра Стефа. їхню втрату вони з чоловіком боляче переживають. Глибоко релігійна, Іванка, здаючись на Божу волю, дальше запопадливо працює в організації, будучи прикладною членкою нашого Відділу. На жаль, в недовгому часі важка недуга поклала її до лікарні, згодом до дому немічних, звідки вона, після терпінь і турбот та переживань близьких і рідних, перейшла в потойбічний світ. Голова Відділу Оля Дем’янчук теплими словами прощала покійну, підкреслюючи її заслуги в розбудові стипендійної акції, і склала щирі співчуття чоловікові, сестрі Мілі з чоловіком Ю. Русином, братові Володимирові з дружиною Іриною та всій родині. Попрощала і від усіх союзянок, які довгі роки співпрацювали з нею, і вклала грудку землі в домовину з могили патронки Лесі Українки. Л . М и ч к о в с ь к а , пресова референтка. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top