Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
УКРАЇНОЗНАВСТВО ПОЗА УКРАЇНОЮ РОЗМОВА З ОКСАНОЮ ПАХЛЬОВСЬКОЮ ДЛЯ ЧАСОПИСУ “НАШЕЖИТТЯ” (АННА-ГАЛЯГОРБА Ч) Оксана Пахльовська народи лася в м. Києві (Україна). Закінчила 1980 року Московський університет, захистивши диплом, присвячений поезії Джузеппе Унґаретті. Захис тила кандидатську дисертацію на тему італійсько-українських літера турних зв’язків (1986) та доктор ську дисертацію “Українська літе ратурна цивілізація ” (2000) в Інсти туті Літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України (Київ). Письменник і науковець, Пах льовська є італознавцем в Україні та україністом в Італії. Працює на уковим співробітником Відділу дав ньої української літератури ІЛНАНУ (Київ), завідуюча катедрою україністики в Римському уні верситеті “Ля Сап ’єнца ” (факультет літератури і філософії, Департамент славістики та студій Центрально-Східної Европи). Була одним з членів-фундаторів Міжнародної Асоціяції Українознавства, віце-президен том Національної Асоціяції Українознавства (Київ, 1989-1990), членом Директивного комітету Міжнародної Школи Українознавства (1990-1993) Від 1993 року й донині є членом Директивного комітету Італійської Асоціяції Українських Студій, членом Італійської Асоціяції Славістів. Дала новий імпульс українським студіям в Італії, публікуючи численні статті, дослідження й переклади українською, італійською, англійською, польською, російською мовами. Автор книги “Українсько- італійські літературні зв’язки XV-XXст. ” (Наукова думка, Київ, 1990), збірки поезій “ДолинаХра мів” (Український письменник, Київ, 1989), поетичних і прозових творів, перекладених англійською, іспанською, італійською, німецькою, шведською та польською мовами. її остання праця, написана італійською мовою, - “Civilta letteraria исгаіпа” ( “Українська літературна цивілізація”, Сагоссі Editore, Roma 1998, 1104 стор. - є першим на Заході комплексним дослідженням, яке відтворює тисячолітній континуум української літератури від витоків до сучасности, інтерпретуючи історію та культуру України як органічну й інтегральну частину європейської цивілізації. Пані Оксано, знаю, що Ваш фаховий про філь - ґрунтовні студії в галузі славістики і ро маністики. Чи можете дещо розказати, де Ви мали можливість здобути такий широкий обсяг знань? За освітою я - романіст, а ще конкретніше - італознавець. Історія мого фахового формування досить парадоксальна. В період, коли я мала поступати до університету, в Україні про це годі було говорити. Це був початок сімдесятих, ім’я моєї мами було цілковито заборонене. Родина наша перебувала поза суспільством. Мої батьки слушно порадили мені вивчати мови і спрямували мене до Московського університету, одного з небагатьох університетів тодішнього СРСР, у якому справді можна було здобути ґрунтовну гуманітарну освіту. Я повернулася в Україну як перший дипло мований італознавець. Писала статті й перекладала з італійської літератури, особливо поезії XX ст., але також займалася іспанською, французькою, старопро- вансальською літературами. Але тема моєї канди датської дисертації стосувалася італійсько-україн ських літературних зв’язків від давнини до сучас ности. Хочу, однак, підкреслити, що для мене з самого початку українознавство та італознавство не становили собою окремих дисциплін. Психологічно для мене це була магматична єдність, яка, очевидно, й привела мене до моєї основної теми “Україна і Европа”, або, точніше, - “Україна як інтегральна частина Европи”. Ваш приїзд до Італії і робота в Римському університеті - як це сталося? Адже відомо, що на Заході україністика має покищо досить маргіналь ну ролю у межах славістики і тільки дуже поволі здобуває собі серйозні позиції. Які перспективи
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
