Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
УКРАЇНОЗНАВСТВО ПОЗА УКРАЇНОЮ РОЗМОВА З ОКСАНОЮ ПАХЛЬОВСЬКОЮ ДЛЯ ЧАСОПИСУ “НАШЕЖИТТЯ” (АННА-ГАЛЯГОРБА Ч) Оксана Пахльовська народи лася в м. Києві (Україна). Закінчила 1980 року Московський університет, захистивши диплом, присвячений поезії Джузеппе Унґаретті. Захис тила кандидатську дисертацію на тему італійсько-українських літера турних зв’язків (1986) та доктор ську дисертацію “Українська літе ратурна цивілізація ” (2000) в Інсти туті Літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної Академії Наук України (Київ). Письменник і науковець, Пах льовська є італознавцем в Україні та україністом в Італії. Працює на уковим співробітником Відділу дав ньої української літератури ІЛНАНУ (Київ), завідуюча катедрою україністики в Римському уні верситеті “Ля Сап ’єнца ” (факультет літератури і філософії, Департамент славістики та студій Центрально-Східної Европи). Була одним з членів-фундаторів Міжнародної Асоціяції Українознавства, віце-президен том Національної Асоціяції Українознавства (Київ, 1989-1990), членом Директивного комітету Міжнародної Школи Українознавства (1990-1993) Від 1993 року й донині є членом Директивного комітету Італійської Асоціяції Українських Студій, членом Італійської Асоціяції Славістів. Дала новий імпульс українським студіям в Італії, публікуючи численні статті, дослідження й переклади українською, італійською, англійською, польською, російською мовами. Автор книги “Українсько- італійські літературні зв’язки XV-XXст. ” (Наукова думка, Київ, 1990), збірки поезій “ДолинаХра мів” (Український письменник, Київ, 1989), поетичних і прозових творів, перекладених англійською, іспанською, італійською, німецькою, шведською та польською мовами. її остання праця, написана італійською мовою, - “Civilta letteraria исгаіпа” ( “Українська літературна цивілізація”, Сагоссі Editore, Roma 1998, 1104 стор. - є першим на Заході комплексним дослідженням, яке відтворює тисячолітній континуум української літератури від витоків до сучасности, інтерпретуючи історію та культуру України як органічну й інтегральну частину європейської цивілізації. Пані Оксано, знаю, що Ваш фаховий про філь - ґрунтовні студії в галузі славістики і ро маністики. Чи можете дещо розказати, де Ви мали можливість здобути такий широкий обсяг знань? За освітою я - романіст, а ще конкретніше - італознавець. Історія мого фахового формування досить парадоксальна. В період, коли я мала поступати до університету, в Україні про це годі було говорити. Це був початок сімдесятих, ім’я моєї мами було цілковито заборонене. Родина наша перебувала поза суспільством. Мої батьки слушно порадили мені вивчати мови і спрямували мене до Московського університету, одного з небагатьох університетів тодішнього СРСР, у якому справді можна було здобути ґрунтовну гуманітарну освіту. Я повернулася в Україну як перший дипло мований італознавець. Писала статті й перекладала з італійської літератури, особливо поезії XX ст., але також займалася іспанською, французькою, старопро- вансальською літературами. Але тема моєї канди датської дисертації стосувалася італійсько-україн ських літературних зв’язків від давнини до сучас ности. Хочу, однак, підкреслити, що для мене з самого початку українознавство та італознавство не становили собою окремих дисциплін. Психологічно для мене це була магматична єдність, яка, очевидно, й привела мене до моєї основної теми “Україна і Европа”, або, точніше, - “Україна як інтегральна частина Европи”. Ваш приїзд до Італії і робота в Римському університеті - як це сталося? Адже відомо, що на Заході україністика має покищо досить маргіналь ну ролю у межах славістики і тільки дуже поволі здобуває собі серйозні позиції. Які перспективи
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
