Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІЗДВЯНА КАЗКА Була Різдвяна ніч на долині міста Нью- Йорка. Василько спав коло Ялинки, і Ялинка спала. Погасли електричні лампочки і бенгальські вогники. Догоріли свічечки. Тільки штучний сніг сріблився як правдивий на зелених віттях, і мерехтіло в темряві ночі “янгольське волосся”. Так, Василько спав і Ялинка спала, та не спали Василькові іграшки, нагромаджені під ялинкою. Саме дзиґар на стіні видзвонив дванадцяту годину ночі, як всі іграшки ожили й зібралися ніби на віче чи на якісь збори. Індійці, ковбої, матроси, летуни, парашутисти, одне слово - ціла армія обступила довкола, розглядаючи з усіх боків справжню невидальщину - запорозького козака! Правду кажучи, був це не козак, а маленький козачок, подарунок Василькові від тітки з Філядельфії, що сама його вшила, вбрала-причепурила. У смушковій шапці з довгим шликом, в синьому жупані і широких шароварах, з шаблею при боці, гордо взявшись запівбоки, - козачок цей, хоч і невеликий зростом, виглядав дуже завзято: не займайте мене, мовляв, та не ставайте впоперек дороги, бо то не з Грицем справа! Першим відважився заговорити до нього славний на весь світ ковбой Рой Роджерс: - Здоров, приятелю! Скажи нам, звідки ти взявся, такий бравий? Чи ти, бува, не з Індії або з Арабії?.. - Я - козак з України! - відповів малий запорожець. — О-о! З України! - загомоніло братство. - А яке твоє ремесло? Яка професія? Козачок ударив рукою по шабельці: - Козаки - це були лицарі, що обороняли свою землю, свою віру і свій нарід від лютих ворогів. А в мирний час - господарили, сіяли хліб, вудили рибу, полювали на звіра... Тут втрутився у розмову богатирський ватажок могіканів Соколине Око: -Ти сказав, білий брате, що твої предки-козаки полювали на звіра - значить, вміли цільно стріляти з лука, кидати списом? -Ти вгадав, достойний ватажку! — А може, й ти, білий брате з України, одідичив це вміння по твоїх предках? - Ти сказав, брате. - Гаразд. Зробимо маленьку пробу - чи слова твої не підшиті вітром, чи язик твій не любить самохвальби. Бачиш он, на вершку ялинки, того смішного Паяца, що має голову з видмуханого яєчка? - Бачу, достойний ватажку. - Ось тобі лук і стріла: як поцілиш першим пострілом у голову, тоді всі скажемо, що твої предки-козаки були добрі вояки. Взяв наш козачок лука і стрілу та й каже всьому зібраному товариству: - Згода, друзі, я погоджуюсь на пробу, але шкода мені стріляти в голову Паяцові, нищити Василькові таку гарну забавку. Он там, повище Паяца, висить позолочений горішок. Хочете, я зніму його стрілою? - Ой, не втнеш, брате, такої штуки! - похитав короною з пір’я ватажок могіканів. - Побачимо! Прицілився козачок, нап’яв лука - фіііть! - свиснула стріла, зашуміла поміж галузками і позолочений горішок - цок! - упав на підлогу, просто під ноги Великому Ватажкові індіянів. - Славно! Славно! - загомоніло товариство, заплескало в долоні. А король ковбоїв Рой Роджерс підійшов до козачка, дружньо стиснув йому руку і сказав: - Дорогий друже з далекої України, приймаємо тебе з відкритими раменами до нашої громади. Шануємо тебе за те, що в тебе не лише цільне око, а й шляхетне серце. Ти не хотів псувати безпотрібно дитячої забавки, значить - вмітимеш пошанувати і чиєсь життя, а це найбільша чеснота кожного лицаря. - Слава! Слава бравому козакові з України! - гукнули індійці, ковбої, матроси, летуни та інші славні вояки і, взявши козачка поміж себе, пішли колесом довкола ялинки, співаючи знану по всьому світу українську колядку: Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка... А малий Василько спав коло Ялинки, усміхаючись крізь сон. Може, це йому і снилась - Різдвяна казка?..
Page load link
Go to Top