Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
РІЗДВЯНА КАЗКА Була Різдвяна ніч на долині міста Нью- Йорка. Василько спав коло Ялинки, і Ялинка спала. Погасли електричні лампочки і бенгальські вогники. Догоріли свічечки. Тільки штучний сніг сріблився як правдивий на зелених віттях, і мерехтіло в темряві ночі “янгольське волосся”. Так, Василько спав і Ялинка спала, та не спали Василькові іграшки, нагромаджені під ялинкою. Саме дзиґар на стіні видзвонив дванадцяту годину ночі, як всі іграшки ожили й зібралися ніби на віче чи на якісь збори. Індійці, ковбої, матроси, летуни, парашутисти, одне слово - ціла армія обступила довкола, розглядаючи з усіх боків справжню невидальщину - запорозького козака! Правду кажучи, був це не козак, а маленький козачок, подарунок Василькові від тітки з Філядельфії, що сама його вшила, вбрала-причепурила. У смушковій шапці з довгим шликом, в синьому жупані і широких шароварах, з шаблею при боці, гордо взявшись запівбоки, - козачок цей, хоч і невеликий зростом, виглядав дуже завзято: не займайте мене, мовляв, та не ставайте впоперек дороги, бо то не з Грицем справа! Першим відважився заговорити до нього славний на весь світ ковбой Рой Роджерс: - Здоров, приятелю! Скажи нам, звідки ти взявся, такий бравий? Чи ти, бува, не з Індії або з Арабії?.. - Я - козак з України! - відповів малий запорожець. — О-о! З України! - загомоніло братство. - А яке твоє ремесло? Яка професія? Козачок ударив рукою по шабельці: - Козаки - це були лицарі, що обороняли свою землю, свою віру і свій нарід від лютих ворогів. А в мирний час - господарили, сіяли хліб, вудили рибу, полювали на звіра... Тут втрутився у розмову богатирський ватажок могіканів Соколине Око: -Ти сказав, білий брате, що твої предки-козаки полювали на звіра - значить, вміли цільно стріляти з лука, кидати списом? -Ти вгадав, достойний ватажку! — А може, й ти, білий брате з України, одідичив це вміння по твоїх предках? - Ти сказав, брате. - Гаразд. Зробимо маленьку пробу - чи слова твої не підшиті вітром, чи язик твій не любить самохвальби. Бачиш он, на вершку ялинки, того смішного Паяца, що має голову з видмуханого яєчка? - Бачу, достойний ватажку. - Ось тобі лук і стріла: як поцілиш першим пострілом у голову, тоді всі скажемо, що твої предки-козаки були добрі вояки. Взяв наш козачок лука і стрілу та й каже всьому зібраному товариству: - Згода, друзі, я погоджуюсь на пробу, але шкода мені стріляти в голову Паяцові, нищити Василькові таку гарну забавку. Он там, повище Паяца, висить позолочений горішок. Хочете, я зніму його стрілою? - Ой, не втнеш, брате, такої штуки! - похитав короною з пір’я ватажок могіканів. - Побачимо! Прицілився козачок, нап’яв лука - фіііть! - свиснула стріла, зашуміла поміж галузками і позолочений горішок - цок! - упав на підлогу, просто під ноги Великому Ватажкові індіянів. - Славно! Славно! - загомоніло товариство, заплескало в долоні. А король ковбоїв Рой Роджерс підійшов до козачка, дружньо стиснув йому руку і сказав: - Дорогий друже з далекої України, приймаємо тебе з відкритими раменами до нашої громади. Шануємо тебе за те, що в тебе не лише цільне око, а й шляхетне серце. Ти не хотів псувати безпотрібно дитячої забавки, значить - вмітимеш пошанувати і чиєсь життя, а це найбільша чеснота кожного лицаря. - Слава! Слава бравому козакові з України! - гукнули індійці, ковбої, матроси, летуни та інші славні вояки і, взявши козачка поміж себе, пішли колесом довкола ялинки, співаючи знану по всьому світу українську колядку: Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка... А малий Василько спав коло Ялинки, усміхаючись крізь сон. Може, це йому і снилась - Різдвяна казка?..
Page load link
Go to Top