Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сітка діяльности та комунікації. Союз Українок Америки є самостійна, неполітична українська жіноча організація. Притримуючись християнських засад, членство СУА є різного релігійного та політичного переконання. СУА має статус непри буткової корпорації (звільненої від оподаткування в США) під кодом IRS Code Section 501(c) (3) та засяг діяльности мусить притримуватися держав ного закону Ай Ар Ес. Діяльність обмежена до харитативної, виховної та культури. СУА має свій чартер, статут та притримується парляментарних засад Роберта (Robert’s Rules of Order). Союз Українок Америки періодично пере ходив фази росту — до Другої світової війни та після неї. У 1960 та 70-их роках вступали молоді жінки, дочки політичних іміґранток. У 80-их роках відчулося зменшення членства, у великій більшості через відхід у вічність піонерок. Наступне поколін ня українського жіноцтва не встигало їх заступити. Інші почували себе американками українського походження, а не українками в Америці, і тому не вступали в ряди СУА. Самостійність України перш за все мала великий емоційний вплив на членство СУА, яке можна поділити на такі групи: 1. Старші віком союзянки, які пам’ятають свою юність в Україні. 2. їхні дочки, народжені поза межами України, але виховані в українському дусі. 3. Новоприбулі з України, яких до 1991 року було відносно мало, — тепер значно більше. 4. Третє а то й четверте покоління наро джених в США які вважають себе більше амери канками, ніж українками. Усі вище згадані групи членства СУА раді ли незалежністю України. Кожна група у свій спосіб інтерпретувала реальний стан нової держави — але тому, що на початку емоції грали велику ролю, ці інтерпретації не сходилися із дійсністю. Перша група бажала бачити Україну такою, якою її залишили понад 50 років тому. Друга група дивилася більше реально, тому що виросла у вирі двох світів — українському та аме риканському — чулася певною в обидвох. Думаю, що більшість із нас тут присутніх можна зачислити до цієї групи. Третя група не розуміла патріотичного (та може засліпленого) виховання українців поза межами України, бо більшість із них добровільно залишили свою батьківщину із різних причин, останньо — економічних. Четверта група була тією, на яку незалежність України мала найбільший вплив — вони відчули гордість за своє етнічне походження навіть якщо не знали української мови. Вони шукали свою культурну спадщину, своє коріння. Союз Українок Америки та Український Музей в Нью-Йорку відповідали їм. Тут поділюся з вами прикладом, як саме я познайомилася із Меланнє Старущак Вервір — нашою вільною членкою, яка тепер є правою рукою Першої Леді Гілларі Родгам Клінтон. Це було у листопаді 1994 p., коли Президент України Леонід Кучма, на запрошення Президента Біла Клінтона, приїхав до Вашінґтону з офіційною візитою. Разом із представниками українських організацій в США я також була запрошена до Білого Дому на інструктажі (briefings), церемо- ніяльні паради, прийняття, тощо. Саме в дорозі на прес-конференцію Президентів Клінтона та Кучми прийшла до мене Маріли ДіДжакобі (вона тоді працювала у бюрі зв’язків Президента Клінтона) кажучи, що хоче мене познайомити із Меланією. Біля неї була молода жінка, яка стала на струнко і почала співати “Ще не вмерла Україна” — це було на коридорі у Білому Домі. У поспіху сказала мені, що вона третє покоління українського походження, народжена у Пенсильванії та вихована у Сестер Служебниць в Слотсбурґу, Н.Й., що вона завжди вірила та молилася за незалежність України. Від того часу про неї були різні статті в українській та американській пресі, включно з журналом СУА “Наше Життя”. Таких Мелась є багато, і, хоча не всі стають членками Союзу Українок Америки, зате з гордістю відносяться до свого походження. У ділянках праці СУА — членство та при єднання членства — є на першому місці. Робимо усі заходи, щоб заохотити молодих жінок працювати з нами. Застосовуємо різні засоби, включно із ком- п’ютерською мережею, щоб дійти до них. Членство гуртується у відділах, а також, у так званому віль ному членстві. Це підходить молодим жінкам-про- фесіоналам, яким через професійні та родинні обо в’язки час не дозволяє брати участь у засіданнях, але вони хочуть належати до СУА. Деякі із вільних членок стають нам у пригоді. Наприклад д-р Хри стя Сливоцька була нашим консультантом, коли СУА разом із Фондом Чорнобиля закупили томо граф магнетичного резонансу (MRI) від фірми Дженерал Електрік для лікарні у Києві; Мелася Грицюк Маззорана — віцепрезидент A. G. Edwards & Sons у Нью-Джерзі, є нашим фінансовим дорад ником у справах інвестицій, тощо, а свій заробіток передає на цілі СУА, зокрема на Стипендійну Акцію СУА. Ми гордимося довголітньою вільною членкою СУА Уляною Дячук — предсідником Українського Народного Союзу, Надією Світлич- ною, піяністкою Юліяною Осінчук та іншими. Під цю пору начисляємо понад 150 вільних членок СУА.Ми радіємо усіма членками СУА та жаліємо, коли із різних причин відходять від нас. Цікавим явищем минулого року був факт, що у Тусан, Арізона, та у місті Нью-Йорку молоді жінки самі звернулися до нас із бажанням створи ти відділ — що й було зреалізоване. Відділ число 122 в Тусан, та Відділ число 123 в Нью-Йорку ста ли нашими найновішими Відділами та розвивають Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top