Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сердечности і теплоти, яку віддавала (з чого я була справді заздрісна) моїй товаришці з дитячих років Нані Голубець, з матір’ю якої, Лесею Підгірською, вона познайомилася, перебуваючи вліті 1938 року на Поліссі, у батька Олега Штуля. Нана була безжур ною молодою дівчиною, що вчилася танків (а для Теліги танок був нерозлучною частиною життя!) і для якої усі складні ідеологічні проблеми, які мене хвилювали, були зовсім чужі. Як не дивно, сама вона опісля загинула від німецьких рук (правда, випадко во), як і її батьки та група українських провідників на Волині. А далі прийшли арешти, літо 39-го року і початок Другої світової війни. Наші дороги з Оленою Телігою знову схрестилися у непевних, бурхливих місяцях осени і зими 1939-1940 року у Кракові. А зустрілися ми на славній вулиці Зеленій, де у двох будинках вміщалося тоді ціле українське провідництво — і допомоговий комітет, і націоналістичний провід, і українське видавництво. Пробиваючись вперше сама крізь життя, я якийсь час працювала секретаркою- машиністкою у націоналістичному проводі і там ми зустрілися з Телігою, яка після руїни Варшави пе реїхала до Кракова зі своїм вірним Михайлом. У цій непривітливій, холодній і повній контро- версійних вісток зимі 1939-1940 року українські бі женці збиралися у Кракові в єдиних теплих і затиш них місцях, де можна було прохарчуватися, зустріти ся і поговорити. Спершу це була українська харчівня на першому поверсі, де збиралися усі, щоб почути новини, розпитатися про загублених рідних, дістати підтримку від тих, які самі шукали. Відтак місцем зустрічі, зокрема інтелектуальної групи, була славна каварня "Полтава”. Там просиджувала О. Теліга, С. Гординський, ЕКО, Василь Дядинюк з дружиною, Михайло Черешньовський та інші. Розуміється, ми могли тільки спостерігати або прислуховуватися до їхніх палких розмов. І тут Теліга була завжди без- компромісовим осередком і душею, готова висло влювати свої погляди, незалежно від того, що "ска жуть люди”. Пригадую, як усі ми перешіптувалися про її образу на ЕКА, коли у тижневику ’’Ілюстровані вісті” під редакцією Славка Гординського він по містив карикатуру, до речі, дуже вдалу: вона у своєму невідлучному капелюшку іде з задертим носиком, за нею ряд молодих людей, а в кінці — пес. Під рисунком підпис: ”А за мною молодою ходять хлопці чередою”. Була нам відома справа з її збіркою поезій, яку погодився видати Богдан Гошовський, редактор молодечого місячника "Дорога”. Теліга цю збірку забрала перед самим друком, коли видавництво "Вістей” і "Дороги” не погодилося помістити її розто- рощуючої рецензії на повість Ірини Винницької-Пе- ленської "Христина”, що вийшла саме у тому видав ництві. Здається, у цей неспокійний та вагомий на події краківський період Теліга нових поезій не писала взагалі. Перейшла на есеї та доповіді, давала ви клади для студентської молоді, а відтак її рівновагу захитав і полонив всеціло розлом в ОУН і його наслідки. У 1940 році вона зв’язалася з Ольжичем, і ця жінка, яка ніколи нічого не вміла робити "напо ловину” , повністю віддалася справам націоналістич ної організації прихильників Андрія Мельника. З того часу відома була її доповідь ’’Партачі життя” , виголошена у краківській ’’Просвіті” на весні 1941 року, перед вибухом німецько-совєтської війни, що був початком кінця короткого, але бурхливого життя Олени Теліги. Слухаючи цю доповідь, ми добре знали до кого і про кого вона говорила: ”Так, це для них найбільш відповідна назва. Це ж вони є ті, ’шо все дивилися та мовчали, та мовчки чухали чуби’ в той час, коли не раз одним словом, одним посуненням могли б підтримати якусь велику правду, або навпаки, знищити якесь велике зло, дати сатисфакцію людині, що має рацію, а передусім одним словом так чи ні, залежно від своїх пере конань, — врятувати свою людську гідність. Партачі життя — це люди, які не мають звичайної, не ге ройської, а буденної цивільної відваги, без опертя якої найвищий героїзм зависав у повітрі, не пустив ши коріння ані в землю, ані в маси. Тому, власне, тепер, коли стільки слів присвячується героїзмові, мусимо сказати собі одверто: культ героїзму є не до подумання без культу цивільної відваги, про яку чомусь забуваємо цілковито”. Коли Теліга вирушила спершу у товаристві Олега Штуля і Олега Ольчижа у напрямі свого вимріяного та улюбленого Києва, ніхто тому не дивувався. Сьогодні, з перспективи років, все ще дивує її передчуття і виклик смерти. її приїзд до Києва у 1941 році відбувся так, як вона писала у 1934-му: ”В осін ній день прозорий перейдемо ми на свої дороги і те, що мрією було роками, все обернеться в дійсність і можливість” . Так само уявляла собі свою смерть, пишучи про неї: ”Я палко мрію до самого рання, щоб Бог зіслав мені найбільший дар: гарячу смерть, не зимне умирання” . Здається, що ця молода жінка без компромісів сама наражувала себе на неминучу смерть. Її вірний паж Михайло загинув з любови до неї зовсім непотрібно — вона, однак, загинула з бажання вмерти. ”Як нецікаво вмирати на старість від хвороби печінки...” , — казала вона. Ні, справді, не можу уявити собі О. Телігу вми раючу у старості, і тому вона вибрала іншу смерть. Є різні герої: одні стають ними через обставини, сказати б, випадково, інші — з обов’язку, ще інші — з наказу. Олена Теліга стала героєм з власного пал кого бажання, яке було завершенням ЇЇ світогляду, що героїзм — це вияв цивільної відваги у житті одиниці. Її світогляд був зрозумілий для нас у ті роки, але як важко пояснити його нетрафаретними словами нинішньому молодому поколінню! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
