Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
часто деклямувала, — і це все. Її життя плило руслом американської дитини, яка має все, чого їй потрібно в житті: школу, телевізію, спорт. Вчителі, діти у щоденній школі, сусіди — всі приязні та ввічливі до єдиної укра їнської родини в тій околиці. Пані Ліда почала розмову тим разом не таку, як думала Марта: — Мартусю, чи ти хотіла б поїхати зі мною восени на Україну? Я хочу відвідати свою сестру Олену та її родину. Ти вже не дитина, бо недавно закінчила десять років, тому думаю, що цікаво буде тобі побачити землю, де народилися твої батьки й діди. У Марти закрутилася голова від несподі ваного питання і вона відчула як щось неначе перервало її приязнь з бабусею. Бабуся хоче поїхати на "свою Україну” і тоді вже не буде любити її, Марту, так, як любила досі. — Я не знаю, — почала сумно, — я маю ДІМА ВИПАВ СНІГ Сніг іде, сніг іде, Сніг кружляє цілий день І по білому Сніжку Ми гуляємо В садку Разом з котиком маленьким, Разом з песиком руденьким І горобчиком сіреньким, Що стрибає під кущем. Випав сніг, випав сніг А на ньому слід від ніг Від моїх І від твоїх, Від усіх, Усіх, Усіх. науку і фестиваль у школі, а крім того знаю, що там люди живуть бідно, нема що їсти, а я не хочу, щоб мені було сумно. Я хочу завжди бути веселою. Якась хмарка з’явилася на чолі пані Лідії, але тільки на хвилину. Увечорі, коли Марта лягла спати, почула крізь відчинені двері, як татко говорив до бабуні: — Не знаю, чи добра думка ця поїздка, бо вона може мати ’’неґативний ефект”. Марта не розуміла цього слова, але зна ла, що мова йде про неї та її неохоту поїхати з бабунею на Україну. Ні, вона не може і не хоче зробити бабуні прикрости. Довго не мо гла заснути, а вранці попросила маму, щоб оправдала її в школі, бо вона поїде з бабу сею на Україну! Продовження в наступному числі І від котика малого, І від песика рудого, І горобчика прудкого, Що стрибає під кущем Рис. Едварда Козака Drawing by Edvard Kozak
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
