Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ... Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година — Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч — а не слова — Здобуде нації права У ворогів її розвою. Вперед же сміливо рушай, Коли ти любиш рідний край. То тям і знай, Що гук війни, вогонь Перуна — Дочасні, як і свист бича, І щастя дасть не блиск меча, А вільна школа і трибуна, Про це, про це найбільше дбай, Коли ти любиш рідний край! Коли ти любиш рідний край, Гори, палай! Коли в огонь живої мови Чуття святого надаси, Ти станеш лицарем краси, І визволення, і любови. За честь і правду все віддай, Коли ти любиш рідний край! Київ, 1918 р. О. ГАЄЦЬКА БАБУСИНА УКРАЇНА Марта скінчила писати шкільні задачі і вийшла в садок, щоб допомогти мамі під ливати квіти. Десь на дереві помалу стихав спів пташечки, а крізь відчинене вікно у вітальні, де стояло фортепіяно, плила чарів на музика. Це бабуся Ліда грала свої улюб лені пісні. Марта любила слухати, як грала її бабуся. Вона грала і співала для Марти про котиків і про зозульку, коли Марта ставила свої перші кроки й пробувала танцювати в такт музики, приспівуючи ”тиню, тиню”. Мар та любила слухати пісні про наших стрільців, які грала і співала бабуся, хоч не все ще розуміла, бо ж сама грала тільки веселу ди тячу американську музику. Особливо люби ла пісні про червону калину та ” Гей, там на горі Січ іде”, бо вони веселі й бадьорі. Пані Лідія скінчила грати і Марта чекала, щоб піти з нею на щоденний прохід, але по бачила через вікно, як бабуся ще затрима лася біля своєї комоди, де в малій шухляді були старанно поскладані листи із синьо- червоним обрамуванням і кілька фотографій. Марта знала, що там, у шухлядці, є ’’бабусина Україна”. Кожного дня з радісним неспокоєм ба буся очікувала листоноші, що приносив ли сти від її рідних з України. По кілька разів перечитувала їх із сльозами смутку і радости. — Ходи, Мартусю! — почувся врешті ми лий голос. — Вже смеркає, а ми ще й не вийшли з хати. Наче вивірка вискочила дів чинка з городу, готова ” в дорогу”. Марта дуже любила свою бабусю і гордилася нею. ’’Ніхто не має такої бабусі!” — думала вона. Але хоч як приємно було Марті розмовляти з бабусею і слухати її цікавих оповідань, ’’українська шухлядка” не сходила їй з думки. Виявля ється, є на світі щось ближче для бабуні, ніж її єдина улюблена внучка. Якась дивна заз дрість зродилася у її малій голівці. Марта теж мала ’’свою Україну” , але вона була іншою: раз на тиждень українська школа, Служба Божа в українській церкві, концерти, де Марта Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
