Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ... Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година — Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч — а не слова — Здобуде нації права У ворогів її розвою. Вперед же сміливо рушай, Коли ти любиш рідний край. То тям і знай, Що гук війни, вогонь Перуна — Дочасні, як і свист бича, І щастя дасть не блиск меча, А вільна школа і трибуна, Про це, про це найбільше дбай, Коли ти любиш рідний край! Коли ти любиш рідний край, Гори, палай! Коли в огонь живої мови Чуття святого надаси, Ти станеш лицарем краси, І визволення, і любови. За честь і правду все віддай, Коли ти любиш рідний край! Київ, 1918 р. О. ГАЄЦЬКА БАБУСИНА УКРАЇНА Марта скінчила писати шкільні задачі і вийшла в садок, щоб допомогти мамі під ливати квіти. Десь на дереві помалу стихав спів пташечки, а крізь відчинене вікно у вітальні, де стояло фортепіяно, плила чарів на музика. Це бабуся Ліда грала свої улюб лені пісні. Марта любила слухати, як грала її бабуся. Вона грала і співала для Марти про котиків і про зозульку, коли Марта ставила свої перші кроки й пробувала танцювати в такт музики, приспівуючи ”тиню, тиню”. Мар та любила слухати пісні про наших стрільців, які грала і співала бабуся, хоч не все ще розуміла, бо ж сама грала тільки веселу ди тячу американську музику. Особливо люби ла пісні про червону калину та ” Гей, там на горі Січ іде”, бо вони веселі й бадьорі. Пані Лідія скінчила грати і Марта чекала, щоб піти з нею на щоденний прохід, але по бачила через вікно, як бабуся ще затрима лася біля своєї комоди, де в малій шухляді були старанно поскладані листи із синьо- червоним обрамуванням і кілька фотографій. Марта знала, що там, у шухлядці, є ’’бабусина Україна”. Кожного дня з радісним неспокоєм ба буся очікувала листоноші, що приносив ли сти від її рідних з України. По кілька разів перечитувала їх із сльозами смутку і радости. — Ходи, Мартусю! — почувся врешті ми лий голос. — Вже смеркає, а ми ще й не вийшли з хати. Наче вивірка вискочила дів чинка з городу, готова ” в дорогу”. Марта дуже любила свою бабусю і гордилася нею. ’’Ніхто не має такої бабусі!” — думала вона. Але хоч як приємно було Марті розмовляти з бабусею і слухати її цікавих оповідань, ’’українська шухлядка” не сходила їй з думки. Виявля ється, є на світі щось ближче для бабуні, ніж її єдина улюблена внучка. Якась дивна заз дрість зродилася у її малій голівці. Марта теж мала ’’свою Україну” , але вона була іншою: раз на тиждень українська школа, Служба Божа в українській церкві, концерти, де Марта Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
