Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У ПЕРШОМУ РОЦІ НАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТИ Коли королева Великобританії закінчує свої ма ніфести, вона подає дату проголошення і додає; в такому то році ’’нашого панування”. Подібно, коли президент Америки закінчує проклямацію, він подає її календарну дату і додає: ”і в році нашої незалеж- ности”, такому то, рахуючи роки від 4 липня 1776-го. Таким чином, українці в Україні і не в Україні сущі можуть говорити про нинішні події як про події ”у першому році нашої незалежности” . Правда, виникне проблема через сім місяців, бо треба буде вирішити, чи другий рік ми починаємо 24 серпня, чи 1 грудня, бож таки у серпні парлямент України проголосив її самостійною і без зайвих додатків, які ховалися за літерами Р, С і Р. Та це питання компетентні вирішити парляментарії, в додатку до тисяч інших пекучих питань, які вони змушені розв’язати у перші роки незалежности, дай їм, Боже, мудрости! Але що нам робити у першому році нашої не залежности? Після Другої світової війни модно було писати у святочних побажаннях ” ...і щоби наступний Велик день (або Різдво) ми святкували у вільній Україні” . Тоді ця фраза була трафаретною, нині вона акту альна. Будь ласка, святкуйте Різдво чи Великдень, чи Івана Купала в Україні. Подорожні фірми й авія- компанії чекають вашого телефонного дзвінка... Можна й дещо конкретнішого і тривалішого зро бити у першому році нашої незалежности. Недавно на коротких відпустках в Америці були два адвокати міжнародного калібру з американськи ми паспортами в кишенях: Іван Гевко й Іван Ло зовий. Замість сидіти у вигідних кріслах адвокат ських фірм або на ділових переговорах у конфе- ренційних залях Сінгапуру, Токіо, Ріо чи Парижу, вони трудяться у Верховній Раді України (Гевко) і штабквартирі Руху (Лозовий). Стояння в чергах, миття посуду в ванні, як виглядає, не надто турбує цих молодих адвокатів, бо вони не гаяли часу в Америці, а швидко поверталися назад до Києва. Під час їхніх окремих виступів перед громадою вони виявили велике зацікавлення процесами, які нині проходять в Україні, але ні в якому разі не можна сказати, що вони перейняті чи захоплені цими про цесами. Навпаки, обидва, виступаючи в різні дні, говорили і про негативні сторони розвитку України, непрофесійність багатьох керівних осіб, просто брак ґрунтовних знань державобудування. Подібну дум ку, але значно гостріше, висловив у своєму ново річному слові до читачів головний редактор львів ської газети ”3а вільну Україну” Василь Базів: ”В осягненні воістину державного мислення усім нам належить подолати світоглядні стереотипи більшо визму, які кореняться в кожному з нас, усім нам належить із суспільства 52-мільйонного ‘колгоспу’ витворити суспільство вільних індивідуумів, заса дою свободи яких буде, перш за все, свобода еко номічна. Без приватної власності, яка донині зали шається нереабілітованою, навіть мріяти про вільне і процвітаюче суспільство не маємо підстав”. Адвокат Гевко доводив, що Україні потрібна ін формація; потрібні люди із західнім знанням, які б приїхали туди натри місяці, півроку, рік і поділилися своїм досвідом. Він, зокрема, остеріг перед, — як він їх назвав, — "вікендовими воїнами” , які приїжджа ють на кілька днів і зникають. Нині в Україні, — сказав Гевко, — багато людей говорять про ринок, але їх уми просякнуті с о ц іа л ізм о м (’’ с віто гля д н і сте реотипи більшовизму” , про які писав редактор Ба зів). Гевко також звернув увагу на те, що, зокрема, молоді люди, які хочуть стати капіталістами, по винні побачити зблизька, як діє капіталізм, а це найкраще можна здійснити, якби ті молоді люди мали можливість побувати тут кілька тижнів, якщо не довше. ("Але не дозволяйте їм тут засиджуватися, або залишатися, — додав він. — їм треба працювати в Україні”). Першого грудня народ України остаточно пере брав володіння над своєю хатою, але цю хату, ко ристуючись термінологією американських продавців нерухомостей, можна назвати ”а handyman’s special”, себто таку, яка потребує основного ремонту після десятиліть капарства попередніх володарів. Бригади майстрів уже готуються. Американський Корпус Миру оголосив, що цього року плянує влаштувати в колиш-
Page load link
Go to Top