Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— Любо — по нас знову доля ціляє. Ось Роман, талановитий студент, кінчає студії та заручується з італійкою... Це вже третя така ’’бомба” цього літа на нашу маленьку, місцеву громаду. Чи це унікальна подія? У різних місцевостях, а головно у малих, такі випадки українська громада дуже боляче переживає. — Батьки Романа такі діяльні у громаді! Сам він з відзначенням закінчив школу українознавства. Поїхав до славного ’’Айві ліґ” університету, й ось таке тепер — так скаржилась мені моя приятелька. — Чи це було несподіванкою для батьків та приятелів? Чи не мав він українського товариства свого віку? — питала я. — Ще в середній школі було так-сяк. Хоч також відчувалась невелика прірва. Роман був непересічно здібний учень. Решта кляси була далеко поза ним. Так поверховно вони ніби товаришували, але вже можна було відчути, що у них і Романа не було багато спільного до розмови. Роман не висиджував перед телевізором, не був зацікавлений вислідами якогось там спортового змагу. А про книжки, що він читав, не мав з ким у клясі говорити... Це мені звучало, немов давня, відома байка. Скільки разів уже доводилось таке бачити, пережити й переболіти. — Справа в тім, що здібні діти, (офіційно кля- сифіковані як ’’gifted and talented”) в американсько- канадській спільноті представляють всього яких 5 - 8% своїх однолітків. Це означає, що таку одиницю знаходимо приблизно одну серед 18 чи 20 дітей, або одну на клясу тієї величини. Навіть у великих осередках таких дітей буде 10-15 на школу з 200 учнями. А що ж сказати про малі містечка, де школи мають ЗО чи 50 дітей? Там, правдоподібно, такі здібні діти зовсім не матимуть таких самих одноліт ків. Тому буде тяжко знайти українське товариство ще у середній школі. ’АЙВІ ЛІҐА ”, ВТРАЧЕНІ ЗДІБН СТУДЕНТИ Й S.O. S. ДО СУА А потім? Тим більше. В Америці такі діти на певно ходитимуть до найкращих університетів, т.зв. ’’Айві ліґи”. Там не буде багато українців (знову через статистику!) — отже мабуть не буде українського студентського клюбу. І так після 3-ох, 6-ти чи 8-ми років студій — наші непересічно здібні студенти часто знаходять таких самих — собі до пари — але неукраїнців (бо їх там мало)... — Так, пані Любо, все це точно так! По інших університетах є більше число наших студентів, тому й більша можливість мати український клюб та українське товариство... — Отже, яка змога рятувати тих здібних від міша них подруж? Тут є можливість для СУА — кажу приятельці. — Як тут СУА може допомогти, Любо? Це ж не є бюро знайомлень, .. на жаль. — Ось біля кожного такого ’’Айві ліґи" (у США, а й подібних університетів у інших країнах) є якийсь відділ СУА. Треба паням кожного року переглянути списки студентів, знайти українців та запросити їх на вечерю, чи в неділю на полуденок, або й привезти їх до нашої церкви. Та ж дуже часто ті студенти є дале ко поза домом. Навіть коли є два студенти — це варто зробити. Щоб вони мали змогу зустрітися. Таким чином буде також удержаний контакт з українською громадою. Так ті студенти відчують спільні нитки. А потім будуть пам’ятати гостинність, українське товариство, а, може, будуть ближче триматися з нашими українськими студентами. Хто зна, може, такі знайдуть собі пару? А нам треба для громади рятувати також і цих непересічно здібних, бо потім вони нам будуть потрібні. — То ж, може, справді одна референтка в кож ному відділі могла б стежити за студентами й допо магати їм, головно по визначних університетах. Любов Калиновим З нагоди 30-ліття Української Книгарні АРКА в Нью-Йорку що сповнилось 25-го травня 1981 року складаємо 100.00 долярів на СУСПІЛЬНУ СЛУЖБУ — ДЛЯ ДОПОМОГИ УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ ЗА КОРДОНОМ. Ярослав ПАСТУШЕНКО Українська Книгарня Арка завжди йшла на зустріч потребам української спільноти, завжди можна було числити на її допомогу і співпрацю. З нагоди 30-ліття бажаємо книгарні, її власникам Ярославові Пастушенкові і Романові Пориткові та їх нім родинам щастя та успіхів на многі літа! Управа Союзу Українок Америки, Редакція і Адміністрація ’’Нашого Життя” Роман ПОРИТКО Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top