Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Нова станиця Марія Голуб, голова 9 Відділу СУА у Милвил, Н. Дж. Наше містечко Милвіл ле жить серед фарм та садів стей- ту Ню Дже;рзи. Багато осіло там наших людей, що вже здав на господарять. Є й новопри булі, що стали на працю в фа бриках. Це все невеличка, але зіграіна українська громада. Донедавна «є було в нас зор ганізованого жіночого гурта. Аж 12. вересня 1950 зібрались жінки і чоловіки по Богослу- женні в церковній салі. Тут промовила до зібраних п. Ма рія Голуб. Тепло й щиро розка зала про ювілей Союзу Укра їнок Америки, його великі ося- ги та 25-літню 'працю. І з гурта жінок вирвалось несміло пи тання : — А не можна би заснувати відділ СУА в нашій місцевості? Думку цю зараз підхопили. Піддержали цю спраіву й чоло віки. Зараз же вписалось 21 жінок, здебільшого старших, поважних фармерок. Головою вибрано п. Голуб, а в члени у- прави ввійшли пп. Желехівська, Приступенко, Ковальська, Гло- сьницька, Чопек, Патен, Ган- дзюк і Мусій. Ось такий був наш початок. А як іде праця? Сходимося щомісяця. Під церковною залею є невеличка кімната. Вона найкраще нада ється на наші сходини. Кожна друга неділя збирає нас усіх там. Пані голова все приготує якусь програму. Спершу пові домить нас про вістки з Цен тралі, секретарка прочитає о- біжник або якесь інше пові домлення. А потім хтось із у- ряду скаже щось, що цього мі сяця підходить. У січні ми го ворили про Різдвяні звичаї, в лютому ми почули про Олену Телігу, в березні про Тараса Шевченка. Та пані голова не дає нам лише слухати, а кожна з нас мусить висловитись — чи про звичаї в своєму селі, чи про те, який вірш Шевченка нам найкраще подобається. А за порівнання вже й подбає, бо ось котрась молодша з-поміж нас чи мала дівчинка й проде- клямує кілька віршів нашого поета. А коли ми вже наслухались та висказались усі, тоді йде то вариська -частина сходиін. На боці чекає вже приготоване пе чиво й шипить у чайнику чай. Миттю застелений-стіл. Всі гру пуються невимуше(но, де хто хоче. Урядінички припрошу ють. — А хто сьогодні приніс „кейка“? паде запит. Авторка зголошується, але вибачається скромно, що не дуже вдалий. Але ніхто не слухає цього, бо ,,кейк“ знаменитий. А ось якісь дрібні коржики! Це певне спе кла якась новоприбула, вгаду ють. Міняються приписами, обго ворюють новини. Сміються, жартують. Встає дружній, ве селий настрій і забувається, що ось ця поважна сивоволоса жінка вже сорок літ тому при їхала з Равщини, а ця молода струнка жінка з Волині ставить перші -кроки. Членки зжива ються з собою. Ось уже витя гають світлини, ота показує своїх дітей, а друга внуків. Але пані голова не спочиває. Вона все пригадає нам, що ось заходами Централі вийшла чу дова книжка Лесі Українки по- англійськи і треба на те післа- ти якусь лепту. Або що „Наше Життя“ виходить тепер у новій шаті і на те треба фондів. І зав жди вийде невеличка зібі;рк;а, від щирого серця зложена. А раз то ми таки нашу голо ву заскочили! Одних сходин сказано було — не приносити печива. Що це таке? На чайно му стояі роскішний торт та ще й дрібні тісточка, І все подано так урочисто, особливо. На решті довідуємося, що це все наша голова поставила, їй на родився внук! Скільки було привітань та побажань! Та ще заки пані голова вспіла подя кувати, вихопилась одна з чле- нок із пропозицією влаштува ти збірку в користь маленько го. Ох і посипались таляри і кводри! Та пані голова таки по ставила на своєму. Коли вже підсумували зібране, тоді вона заявила, що жертвує цю суму на УПА. Тепер готуємо свячене. Вели ке зібрання, де зійдуться й іне членки та наші чоловіки. А мо же й якісь гості приїдуть! Буде радісно й весело, що наша гро мада зживається в одну сімю. Союзника ЩИРЕ СПАСИБІ! Пересилаю мою щиру й сер дечну подяку всім, хто ласкаво привітав і згадав мене з нагоди моїх 82-літніх уродин й Воскре- сення Христового ц. р. Щира дяка централі й відділам Ко мітету Українок Канади і всім згуртованим у ньому жіночим організаціям, як також всему громадянству Виннипеґу, То- ронта й Монтреалу за щире й гостинне приняття в часі моєї гостини в тих містах з нагоди 100-ліття народин Н. Кобрин ської. Сердечно дякую това ришкам праці в СФУЖО й СУА, (Жіїноч'им організаціям Німеч чини, Бельгії, Австралії, Арген тини, збірному привітові жіноц тва Франції, гуртові моїх при ятельок із Торонта за приві тання переслане на руки п. Ве- лигорської й тим усім числен ним приятелькам з різних сто рін Канади, Америки й далеких країн, які згадали мене добрим словом! Я дійсно зворушена глибоко тими доказами добро- зичливости й приязні. Велика й щира Вам дяка! Олена Кисілевська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
