Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Ще одне зусилля Нещодавно на вечорі Л.М. Клюбу в Ню Йорку, присвяченому їворам Докії Гумен- ної, відмічено 25-ліття її літературної пра ці. Хоч дорібок письменниці — через осо бливі умовини її творчого шляху — неве ликий, то йото цінність ставить її на чільне місце в нашій літературі. “Мої творчі пляни дуже кон кретні. Заробляти на фабриці чи на клінуванні гроші, щоб ви пустити невидані ще книжки”. Ось відповідь, яку дала Докія Гуменна представникові О ДУМ на його дотичний запит. Літературний шлях Докії Гу- менноі позначений особливими умовинами. Вона уроженка Ки ївщини. Після учнівських спроб та видавання шкільного часопи су прийшла письменницька ор ганізація “Плуг”, у Харкові. То ді то появився її нарис “У сте пу”. Це був 1925 p., коли літе ратурне відродження вже роз квітало. Та чергові її нариси “Листи зі степової України” зу стріли гостру оцінку совєтської критики. Вимагали те писати, що було бажано й дозволено. Цей зудар освідомив молодій письменниці жахливу дійсність. вам чужого довкілля, число їх мусіло б більшати з кожним роком. Тисячі української ді твори не матимуть змоги ско- ристати з побуту в українській вакаційної оселі. Скільки ще таких років мине, заки вспіємо хоч би частинно розвязати цю проблему? Українська громада в Шікаґу може стати зразком для -усіх наших осередків в А- мериці. В інших містах, де біль ше нових імітрантів, як у Шіка ґу, відбувалися в цій -справі ві ча, засідання, ширші сходини, розроблялися широкі пляни. В тому -самому часі ініціятивний гурт у Шікаґу призбирав пару тисяч долярів і купив примі щення. В минулому році від булася там оселя, а вже від те пер починається підготовка до чергової. Скільки осель підготовляєть ся на біжучий рік? Час не жде. Зближається літо, а з ним і шкільні ферії і для більшості нашої дітвори перспектива пе ребути ці ферії на брудних, за димлених, душних вулицях ве- великих міст. Писати на “дозволені” теми? Іти по витиченому шляху? Коли творення — це саме злет у не доступні простори, це шукання непройдених ще доріг. А тут — нагинатися до накиненої “лінії”! — Це заперечує змисл творення взагалі. Письменниця вирішує цей конфлікт по своєму. Вона не шукає компромісу з дійсністю. Докія Гуменна Вона й не обдурює себе вірою в переміну чи перехитрення “лі нії” Вона перестає друкувати. Та не перестає писати. Бо по треба висловлення поетичного образу могутніша в неї за ба жання успіху. І в записниках письменниці товпляться обра зи, уривки, нариси, характерис тики. Дорогоцінний матеріял, взятий із життя. Невгнутий творчий шлях оп равдав себе. Прийшов час і все те, що писалось, згорталось чи шукалось надаремне — враз до чекалося оформлення. Появля ються нариси й новелі письмен ниці—зразу в журналах, потім збіркою. “Куркульська вілія” дає цікаві проби її таланту. Та головне її зусилля спрямоване на епопею нашого села. “Діти Чумацького Шляху” це могут ня картина розвою й переходів однієї численної й розгалуже ної родини. Все те, що хвилю вало, стрясало, виростало під- совітського українця, промов ляє тут могутніми поетичними образами. Та ба! Твору не закінчено друкувати. Четвертий том, що мав бути завершенням, не поя вився. На перешкоді станула грошова реформа в Німеччині, ІЗ ВІДЧИТОВОЇ ЗАЛІ У програмі Живої Газети в Филаделфії виголосила п. Олена Лотоцька, голова СУА доповідь про “Розвій жіночого руху в Америці”. У березні ц.р. виступила перед гостями Укр. Лікарського Товариства у Ню Йор ку наша вчена проф. Наталя Осадча-Яна- та з доповіддю “ Використання лікарських рослин у минулому й сучасному”. Відома наша лікарка др. Софія Пар- фанович прочитала доповідь в Українсько му Високошкільному Клюбі в Дітройті про “ Труднощі новоприбулого професіона ліста в Америці”. ‘ • З РІДНИХ ЗЕМЕЛЬ Малярку Олену Кульчицьку вибрано де путатом до верховного совету УСССР. Письменниця Ірина Вільде, що перебу вав у Львові, працює над романом “.Сес три Річинські”. що припинила неодин видавни чий задум. І знову стануло щось упопе рек шляху. Там совітська цен зура — тут видавничі умовини. Знов письменник приневолений “творити у порожнечу”. Або обривати в половині свій твір. Тому така відповідь Гумен- ної про її творчі пляни. їх по кищо немає. Головне — це ви дати те, що вже створено. Хоч- би й прийшлося для тієї цілі йти на фабрику чи клінувати. І так воно й сталося. На мо тузяній фабриці хмари пилу й куряви, що осідають на одязі й на легенях. Але поставлена мета кріпить і присвічує тому зусиллю. Видати четвертий том! Та це завдання непосильне одній слабкій людині. Друк книжки дорого коштує. Невже ті всі, що читали й раділи появі кожного тому, не відгукнуться? Всі ті, що подивляли могутні сільські концерти, що пере живали навчання в Кубучі, що слідкували за розвоєм комуни? Вони ж теж переживають долю Тараса та хотіли б замкнути цю картину у своїй уяві. Тому надсилайте передплату на четвертий том! Письменниця закликала вже читацьку грома ду в нашій пресі. Допоможімо їй у її 25-ліття! Л. Б. Подавайте своєчасно зміни своїх адрес! Журнал вертаєть ся і спричинює Вам втрату, а нам додаткові кошти.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
