Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28
Свято Матері Ш елести нам барвіночку і зелена руто! Приберися, наша ниво, у роси намисто, Розцвітайся, гарна роже, розцвітайся суто! Приберися в мак червоний, грай нам колосисто... Хай щебечуть пташенята, божий світ радіє, Гляньте раз і ви безжурно, мамо, наша мріє... Уляна Кравченко Піднімайся, калинонько, кучерява мято, Треба нам сьогодня квіття на велике Свято! Справа України - проблемою Америки Визначний американський ді яч, голова Пенсилвенського у- ніверситету — Гаролд Е. Стас- сен, написав обширну статтю, майже розвідку — “The Coming Collapse of Communism” і подав у “Лейдіс Говм Джорнал”” за місяць квітень б.p., в якій від важно став в обороні понево лених народів совєтської Ро-сії. Геролд Стассен недавно відбув світову поїздку та провірив підчас того світову ситуацію, зокрема сумежні Совєтам краї. Зібравши точні інформації, по дає їх до відома широкого гро мадянства в Америці. Останніми часами взагалі, в американській пресі щораз час тіше появляється матеріял, що починає висвітлювати правди ве обличчя совєтської Росії. До тепер американці про Ро сію звикли думати російськими накиненими думками, що Росія це “нєдєліма і єдіна”, а Укра їна — це складова частина Ро сії. В багатьох випадках спра ву України зумисне відсува лось на бік, закривалось і за мовчувалось, начеб така справа не істнувала зовсім і мовляв, щоб не дразнити почувань Ро сії. Малі народи, як лотиші, ес тонці і литовці були більш уз нані ніж 40-міліоновий україн ський нарід. Тепер американцям помалу отворяються очі і саме Стассен пише, що тих 205 міліонів на селення російської тюрми на родів, це не є тільки самі росі- яне, як то Америка звикла ду мати. Між тими міліонами є майже половина неросійського народу. На підставі точних да них — пише Стассен — в тепе рішніх границях Росії є аж 175 різних етнічних національних груп, а між ними найбільша 40- міліонова українська нація, що відграє найважнішу ролю в те перішній загрозливш ситуації внутрі совєтської Росії. По українській нації слідує 10 мі ліонів білорусинів, 25 міліонів музулманів і по два-три мілі- они інших національних мен шин. Усі ці народи в границях совєтів — пише Стассен — па лають скритою ненавистю до поліційної системи і до бру- тальности односторонного со- вєтського режіму. І коли б тільки трохи підштовхнути цю внутрішну ненависть, або коли б почалась серіозна третя війна, в ' совєтах вибухла б контрреволюція, яка спричини ла б певний упадок совєтсько- го режіму. Як свободолюбний америка нець, Стассен висловлюється прихильно про Українську Пов- станчу Армію, яка веде активну боротьбу проти большевизму. Згадує геройську смерть Тара са Чупринки, що поляг у не рівному та відважному бою проти большевицької окупації. У своїй статті Стассен описує Україну як урожайний, багатий край, самовистачальний для державного життя. Геролд Стассен рішуче сто їть за цим, що усім поневоле ним народам слід віддати їм їх ні приналежні землі-краї для самоуправи. Він радить для та кого діла як розчленування, себто поділ Росії, встановити окремий комітет (без Стейт Департаменту), що був би на строєний справедливим люд ським і Божим наставленням. Певна річ, що стаття Стассе- на поміщена в такому поваж ному жіночому виданні як “Лейдіс Говм Джорнал”, відо- бється широким відгомоном між жіноцтвом Америки і тому було б побажаним, щоб мо лоді жінки українського похо дження прочитали цю статтю Стассена. Тут роджена молода американка українського похо дження не має ясного поняття про теперішні змагання укра їнського народу, а навпаки, мо жна запримітити якесь мильне наставлення між нашими моло дими, що будьтоби вся україн ська справа це тільки “непо трібна політика”. Підношу це як серіозний і дуже шкідливий обяв, на який у теперішню пору немає і не повинно бути місця. Тепер, ко ли американці прямо самі бють- ся у груди і признають свої по милки, такими широкими до пущеннями і признаннями для російських впливів в Америці і починають зміняти цей вельми шкідливий і нездоровий курс, то в нас, у певних кругах, в сторону української визволь ної боротьби кидається нероз важне слово — “політика” Краще і розумніше буде про читати таку чи подібну статтю у висвітленні самого вже аме риканця, ніж уважати справи українського визволення зви чайною політикою. Бо коли в серце України вимірене холод не дуло совєтської загрози, то це вже не політика. Це — бо ротьба на життя і смерть. Ми, члени Союзу Українок і всіх інших українських жіночих організацій, повинні посилити патріотичні старання грошевою допомогою і загальною пропа гандою за визволенням усіх по неволених народів, а в тім і України, з якої ми вийшли і для якої ввесь час тут на вільній землі старались. Тепер саме на зріває рішуча хвиля, коли мо жуть запасти світові потягнен- ня і ми повинні цьому не тіль ки сприяти цілим серцем, але теж помагати всіма силами і засобами. Юлія М. Шустакевич. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28 
