Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
УКРАЇНСЬКА МОДЕРНА ПОЕЗІЯ Олена Теліга Олена Теліга Олена Теліга (дівоче прі звище Шовгенів) є — після Лесі Українки — найбільша у- країнська модерна поетка. Життя О; Теліги склалося так бурхливо, що деякі крити ки називають ЇЇ нашою ,.націо нально ю гер оїн єно ”, „у кр аї’ін- ськок> Жанною д’Др-к” ('В. Дер- жави^). Народилась поетка 1907 р. Після поразки україн ських визвольних змагань у 1917— 1922. вона разом з бать-. ками емігрує з України в За хідну Европу, де ,й осідає у Празі. Тут, серед українських к у л ьту р н о - п ол іти ч н и х е м ігр ан - тів. і проминули її .молоді ро ки. Г.рупа письменників і пу бліцистів, що гуртувались до- •вко л а л ь в івс ь к ог о , ,В існ и к а ” Донцова, мала великий вплив ;на ідеологію О. Теліги. А була це ідеологія людей, іцо става ли собі за. завдання: вибороти Нез ал еж.ну С об орну У к р аїн- ську Державу. Тільки що поча лася друга світова війна, тіль ки большевицькі війська від котилися на схід, Олена Теліга появляється в Києві. Енергій на, завзята патріотка гуртує довкола себе українських пи сьменників та журналістів і роз починає дидавати часопис „Лі- таври”, що ставлять на широ ку скалю відродження україн ської н а ці он ал ьн ої духо в о ст і. Одначе німецькі фашисти, що прийшли на Україну, навіть не дмали про якінебудь .права українців на українській зем лі. Німецькі фашисти, як перед цим •— московські больіцевики, повели тотальне винищення всього, що думало по-україн ському. Вже на початку 1942 р. Гестапо заарештувало багато українських письменників' та чіслітичних .провідників., Була •схоплена й О. Теліга, а неза баром разом з іншими пи сьменниками розстріляна. Так скінчилося; бурхливе життя лю дини. ЩО ВІСІ свої вчинки, своє мистецьке слово присвятила боротьбі за вЛ ю України, за незалежну Соборну Українську Державу. Творчість Олени Теліги ще й досі не* вся видана. За життя поетки чимало її віршів дру кувалося в багатьох журналах і часописах Галичини та емі грації, проте жадною книгою :не появилося. Лише після смерті поетки, а саме 1946 р. у видавництві „Культура’’ вий шла маленька книжечка „Душ,а ,на сторожі” (вибір поезій), а рік пізніше — книга „Прапо ри Духа”, до .якої, крім 32 пое зій авторки, увійшли теж її статті та листи. Поетична творчість О. Телі ги кращими своїми поезіями і їіриналежна до клясичної теїчії в нашій модерній поезії. Вже сам спосіб вислову авторки на багато різниться від способу вислову попередніх україн ських поеток. Тяжке змагання наші душі [зоре, Щ об колосились зерна [•перемоги. Так пише О. Теліга. Якщо вду маємося в ці рядки, то збагнеіг мо, що поетка мислить образ- іно, або, як це називають в по етиці, метафорично. Такий бо і є підхід до способу вислову саме в модерних поетів1. Жінка прощається з чоло віком, що йде на фронт; вона каже йому: Не візьмеш пілачу з собою- — Я плакати буду пізніш! Тобі ж подарую зброю: Цілунок гострий, як ніж. Щоб мав ти в залізнім свисті Для крику і для .мовчань — Уста рішучі, як вистріл. Тверді., як лезо меча. Так по-мистецько му О. Те ліга розвязувала свій власний спосіб вислову. Для неї були ідеалом „слова, гартовані, як криця”* коли ішлося про бо ротьбу з<а. волю України Олена Теліга, як ніхто серед сучасних поеток, прегарно ви словила овій погляд на завдан ня чоловіка й жінки. У своїй. „Відповіді” адресованій до чо ловіків, вона писала: О, так, я знаю, нам не. до лицл З мечем в руках і з блискавками [.гніву; Військовим кроком, з поглядом [ловця Іти завзято крізь вогонь і [зливу. Ми ж ваша прйстань, тиха і [ясна, Це кораблями — ваші збйті [крила... Не Лев, а Діва наш відвічний [знак, Не гнів, а ніжність наша вічна [сила. Та ледве з ваших осдабіл-их [■рук — Сповзає зброя ворогам під [ноги, Спиіває ніжність легендарний [крук — Жорстокий демон бою й [перемоги. І рвуться пальці, довгі і -[стрункі, Роздерти звички, мюв старі [котари, Щоб взяти зброю з вашої руки І вдарить твердо там, де треба [вдарить. Та тільки меч — блискучий і [дзвінкий, Відчує зно.ву ваш рішучий [дотик, — Нам час розгорне звиклі [сторінки: Любов і пристрасть... [Ніжність і турботи. Поруч тем героїчних в О. Теліги багато є поезій на те ми кохання. ‘Власне ці обидві теми в поетки переплітаються, взаємно доповнюють одна од ну. Імя О. Теліги надовго зали шиться ідеалом для (майбутніх борців-жіїнок за вюдю У/краї- :ни. 'Все своє коротке життя поетка палала любовю до батьківщини, до України, і за її волю ділом і словом боро лася. Про овій .кінець вона мрі яла: Я палко мрію до самого раня, Щоб Бог послав мені [найбільший дар: Гарячу смерть — не знімне [умирання. І така гаряча смерть знай шла нашу мужню поетка, на шу національну героїню. Найкращою пошаною до па-. имяті Селени Телігй буде те, ко ли ми, зокрема жінки, будемо вивчати її творчість, яка дасть нам велику естетичну насоло ду і наснагу для наших душі і серця. АГА Т И •Відступають довгі колони. Пил доріг і патронів мідь. А вона голови не клонить, Біля тину сама стоїть. І не страшно вже їй нічого, Снів ночей, ані яви днів. Посилає слоіва до Бога І чекає з війни синів. Десь один — у глибинах бору, Другий син — у московській [млі, А найменший узяв !із двору До Німеччини — дрібку землі. І стоїть одинока мати: — Де ж ти, правдф? Сам Бог [не зна! -— Тільки чує, вогнем відплати 'Переможно шумить весна. Тільки мислю скарбно вітає (Серце, серце — підбитий [птах!), Що синів а чей привітає По жахливих жнивах. Яр Славутич ДІТИ Бідні українські діти! Нікому вас пожаліти, Нікому захист вам дати, Слово спасенне сказати. Наче осуджені Долею вбогою Мовчки мандруєте-. Дітки дрібненькі, Дітки огуджені-, Дерева хворого Листя розвіяне, Гірко осміяне Й кинене ворогу. 1907 Хрчст^ Алчевська ПОВСТАНСЬКА ПІСНЯ Ну, і що ж, що прийдеться умерти У похідній шинелі в житах Ми у вічі сміємося смерті, А вмірати .прийдеться лиш раз. Ну, і що Ж, ЩО ХТО'СЬ буде ридати, На воротях даремне ждучи, Будуть нам маршової співати До атаки гранати, рвучись. Наша сотня ударна, залізна, Наша сотня в боях — бага тир! Нас тризуба веде знамя гріз не І завзятий наш друг коман дир. За потоптану честь України, 3-а поганьблену землю святу, Ми І7ТЄМ, щоб підняти з ру їни Українську Державу нову. ПР06КТ ВИШИТТЯ Під цим кличем влаштував минулого рскку комітет мистец тва й музею Союзу Українок Канади зматаіння пзодиноких своїх відділів. Комітет поста- рав на ту ціль полотна й ни ток та розіслав відповідні взо- ри. Відділи зголошувались до участі. На спільних сходинах членкині виконували в часі зи ми вишивки, а тепер надсила ють їх до комітету. Вишивки призначені на продаж, а за ви ручені гроші задумує комітет видати збірку взорів. Приставання з дітьми — це найкраща рада на те, щоб зав жди бути щирим і не губити ся у фразах. В. Геґелер Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
