Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10
Урядовий орган Союзу Українок Аме р и к и ; виходить кожного місяця. Редакція й адміністрація, 866 Но>т 7-ма вул., Филаделфія 23, Па; Передплата у Злучених Державах $2.00 річно, на пів року $1.25. В Канкді $2.50 річно, на пів року $1.^0. Поодиноке число 20 центів. Official monthly publication of the Ukrainian National Women's League of America, Inc., 866 North 7th Street, Philadelphia 23, Pa. Subscription in the United States $2.00 per year —$1.25 for б months. Subscription іц Canada $2.50 per year, y 2 year $1.50. Single copy 20 cents. Entered as second class matter July 8, 1944, at the Post Office at Philadelphia, Pennsylvania, under the Act of March 3, 1879. Листопадові Роковини „Український Народе! Голосимо Тобі вість про Твоє визво лення з віковічної неволі. Відчнині Ти господар своєї Землі, віль ний громадянин Української Держави. Дня 19 жовтня. Твоєю во лею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархiff]Ук.раїнська Держава і її найвища власть Українська На ціональна Рада” Це ж. було памятного 1918 року в столичнім городі князя Льва. Це було тоді, коли перша світова війна наближалась до свойого кінця, догаряла. Імперіалістичні колоси, що розпутали цю. війну, один по однім знесилювались і падали в пил на істо ричному шляху народів. Валились тюрми народів, а згіід руїн; піднімались до вільного життя власні держави молодих народів. Одним із перших став будувати свою хату український народ. Зібравши сили впродовж 1917 року, проголошує він 22січ ня 1918 року IV. Універсалом вільну, ні від кого незалежну дер жаву — Українську Народну Республику.,— її державне ставан ня проходило у криваивх боях. На крилах хвиль Великої Рево люції Українського Народу котиться гомін Волі. Із Л<иєва, із серця України, йде ця благовісте. Вже другий рік українські землі по той бік Збруча горіли революційними ВОГНЯМИ. Від брязкоту зброї, що доходить звід тіля, і 'алицька Земля здрігається. Хвилі Визвольонї Революції вже вдаряють об її береги. І хоч пізна .осінь у природі — Гали цька Земля із весняним, молодечим запалом включається у кри вавий танок боротьби за Самостійну Українську Державу. Г так чарівне слово „Воля”, мов магічна сила створило ге роїчне діло Листопадового Зриву Галицької Української Землі. Слідом за. словами в памятну ніч 1 Листопада 1918 року почав ся збройний чин. Західна вітка українського народу кров-ю сво їх синів засвідчила свою тверду волю. Далі йдуть довгі дні ГнЬ- чі одчайдушньої боротьби.Щ еремоги чергуються з поразками. Українське вояцтво в постійних трьох-тижневих боях за Львів, столицю молодої держави, кривавими буквами записують сто рінки історії свойого народу. І так проходять: залишення Льво ва, Чортівська офензива, відворот Укрраїнської Галицької Армії за Збруч, похід зєднаних Українських Армій на Київ, зцову від ступ, „чотирокутник смерті”, Зимовий Похід, розброюваннія у- країнських військ „союзниками” поляками, табори інтернова них, і .. 'К ін е ц ь ? ! Ні! — Україна спалахує вогнем повстань. Че рез кільчасті дроти таборів, через нові кордони продираються невгнуті борці на широкі лани України, щоб в історію свойого народу вписаГти нову сторінку — Другий Зимовий Похід. І ос танній акорд — знову Листопад, 21 листопада 1921 року під Ба заром падуть останні Незламні 359 Українських Воїнів. І біль і гордість огортає душу при спрминах над Українсь ким Листопадом. Біль за море крови, пролитої -— здавалося б — надармо, гордість за невгнутість українського народу у бо ротьбі за свою..волю. Гордість, бо це зо святої крови Українсь ких Воїнів, Святої Правди зродились нові Лицарі України, воя ки героїчної Української Повстанської Армії (УПА). Сьогодні як і в роках 19-17 — 192'1 — Україна палає вогнем боротьби з окупантом, за свої права. В цій боротьбі беруть у- часть і нечисленні вже ветерани Листопадового Зриву, і останні учасники Зимових Походів і десятки тисячів нових борців, вихо ваних уже на традиції Українських Листопадів. Бо Українські Листопади залишились одним з найкращих свідоцтв не тільки збройних зусиль, але й доказом духової не- вмірущості державних прагнень української нації. Не забувайте про фонд видання творів Лесі Українки ан глійською мовою, що мають появитися книжкою в 1950 році. Перед першою світовою вій ною центр алею жіночих това риств в Галичині була Жіноча . Громада 'у Львові, що: обєдну- вала 16 повітових організацій. В 1917 р. її перемінено на Со юз Украднок, що мав імайже впятеро більше повітових то вариств. Свою готовість спів- ділати у визвольних змаганнях виявило галицьке жіноцтво в .підготовній праці: з одної сто рони масова участь у Січових і Стрілецьких організаціях, з • другої на самаританських кур сах, що всюди відбувалися при співпраці або з почину жіно чих товариств. З двох числен них активних: чет у Львові; тільки декілька жінок пішло на військову, фронтову службу в рядах Українських Січових Стрільців, з них найбільш ві домі Олена Степанівна і Софія Галечко, Отже традиції вій ськової -служби жіїнок серед галицько го гро мадянстйа вже були, але у воєнних діяіх- пер шого листопада 19І8 жінки з крісом в руці як вояки, участі не брали. Зате вся відпові дальна допоміжна праця ле жала на їх плечах.. В першій «мірі опіка, над ра неними, що золотими буквами повинна бути записана, в істо рії нашої визвольної бороть би. Чи то у військових чи на віть у похідних шпиталях біль ша частина самаританської праці була добровільно про роблена жіночими руками. Крім того треба було помага ти в організації тих шпиталів, пособляти доставі харчів, ме дикаментів, білизни та інших найпотрібніших речей. Листо падовий зрив і визвольні зма гання Галичини Зродили Укра їнську Галицьку Армію, що в першій стадії своєї організа ції, від .першої хвилини, мусіїла провадити завзяті бої з насту паючим, багато численнішим ворогом. При відступах і на ступах ішла зо своєюі армією галицька лжіййа-самаританка: гоїти рани, доглякати хворих і потішати вміраючих. Коли появився в! рядах УГА ; ще більший ворог, яік поль ський противник, тиф, у двох видах: сипний і черевний, та почав десяткувати наших вої нів. кріз^ тифозні кошмари і маячіння вони бачили, схиле не над ними у спочутті, мило- серне обличчя української га лицької жінки, немов їхнього ангела хоронителя. 1 листопада, 1918 у Львові таійний У кр аїнськиїй IB і:й ськ о - вий Комітет старшин розпо- р.яджав силою 1200 стрільців і 60 стаїршин, у чвертьміліоно- вім місті, серед більшості чу жого польського населення, .що негайно пішло на контр акцію. 'Бої велись на вулицях Львова, а виснажених наших вояків кормило наше жіноц тво, підносячи до боєвих ліній х-арчі. Головна кухня іі відло- чинкова станиця, проваджена жінками містилася в Народнім Домі, айе кожне українське .мешкання перетворилось у вій ськовий ібівак, де харчували ся, відпочивали і спали зголо днілі, змучені і невиспані наші бійці. Так само як у столиці і в кожному галицькому містеч ку, в кожнім селі, в кожній українській хаті,, бівакували вояки або метушилися втікачі, їх п р й голублю® а л и, н а к о р - млювали, потішали, і заспо коювали господині дому — українські жінки. Дуже важну ділянку праці зайняли ті оміливі ентузіястки, дівчата й жінки, що пішли на допоміжну службу в Україн ській НаціональнійРаді, в Дер жавних Секретаріатах ві, до ад міністрації Начальної Коман ди УЛА, що мандрували з тими установами зо Львова до Золо- чіева, Тернололя, Станиславо- ва і Камянця Подільського. •Вони переживали зрив нації і мужньо перетерпіли упадок визвольної боротьби, а дехто «мусів вийти і на скйталіьіщину. Треба ще згадати; тих геро їчних жінок, що йЙ припору- чення, залишались у ворожо му терені для звязку, і тих що 'як курієри-звязкові переходи ли ворожі фронти з важними ВІДОМО СТЯМИ, і ти,м причин я лись до успіхів армії. Усі ті жінки й дівчата зали шали затишні домашні вогни ща, зрівнов-ажене щоденне життя, усталені заробітки, не- раз покидали на батьків мало літніх дітей, часто немовлят, та ішли на невигоди невідомо го, бо кликало їх почуття обо в'язку і відповідальності за до лю батьківщини. Невдача визвольних змагань заболіла, але не приголомши ла українську жінку. Вона не піддається розпачі і1 зневірі, але береться гоїти рани, які завдало воєнне лихоліття. По ляки забрали закладників і ви везли визначних наших діячів та інтернували в осібних та борах, обвинувачуючи у спро- тиві й: непослуху польській владі, підозріваючи у шпигун стві, атентатах і саботажах. Також вояків УГА інтернува ли, яік воєнних полонених. Всіх разом понад сто тисяч. Умо- вини в таборах інтернованих були дуже важкі. Тиф і чер- вінкаї забірали десятки тисяч жертв. В краю де був проголо шений воєнний стан, ішли про цеси за. поведінку в часі поль- сько-уікраїнської війни, проти вояків УГА, проти урядовців за вчинки з наказу їхньої ко лишньої, у кр аїн ськ ої вл ади. Жінки невпинно стараються нести тим потерпівшим допо могу. Вони використовують злегалізований Український Горожанський Комітет і гур тують ся п.р и с ам арйтан ськ ій секції. Через неї ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ з Інтернаціональним Червоним Хрестом і двічі представниці нашого жіноцтва; відвідують з ним табори інтернованих та домагаються звільнення не винних і; поліпшення умовий у таборах. Жіноцтво дає інтернованим моральну і. матеріяльну допо могу і находить можливість звільняти поодиноко з табо рів, або причиняється, до лік відації декотрих, що мали не стерпні гігієнічні й санітарні обставини. Через своїх представниць установляють жінки звязок з Чехією, і нелегальним шляхом (Продовженея на 3-ій стороні). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
