Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75
76-77
78-79
80-81
82-83
84-85
86-87
88-89
90-91
92-93
94-95
96-97
98-99
100-101
102-103
104-105
106-107
108-109
110-111
112-113
114-115
116-117
118-119
120-121
122-123
124-125
126-127
128-129
130-131
132-133
134-135
136-137
138-139
140-141
142-143
144-145
146-147
148-149
150-151
152-153
154-155
156-157
158-159
160-161
162-163
164-165
166-167
168-169
170-171
172-173
174-175
176-177
178-179
180-181
182-183
184-185
186-187
188-189
190-191
192-193
194-195
196-197
198-199
200-201
202-203
204-205
206-207
208-209
210-211
212-213
214-215
216-217
218-219
220-221
222-223
224-225
226-227
228-229
230-231
232-233
234-235
236-237
238-239
240-241
242-243
244-245
246-247
248-249
250-251
252-253
254-255
256-257
258-259
260-261
262
Левиїцька нар. мистецтва, Іванна Бенцаль зв’язків, Кекилія Ґардецька пресовою, Юлія Стрижак господарською. Контр. Комісія: Петронеіля Пецюх, МарііЯ Баб’як і Катерина Кузьма. Каденція 1953-55 пройшла дуже ожив лено. Її організаційним осягом — було по ширення праці Окружних Рад, що добре позначилось у терені. У зв’язках ми іпіїшш крок вперед, виходячи на міжнародній ґрунт. А в інших ділянках теж познаїчився вклад праці новоприбулих, що включались уже масово в ряди СУА. Акція фонду „Мати й Дитина“ переключилась із загально-допо- могової на навчальні станиці у Німеччині й Австрії. Вже на переломі 1955/56 наспіла перша вістка про жертву 500 жінок-в’язнів у Кін- гірі. Її виявив мадярський лікар Варконі, що його звільнено з заслання. Свює свідчення він зложив перед комісією наших представ ників у Мюнхені, окрім того занотовано ще інші голоси в пресі. Жінок-в’язнів (пострі ляли й розчавили у черзні 1954 р. совєтські танки, коли вони після повстання в таборі вийшли рядом, щоб станути в обороні своїх спів-в’язків. Цю вістку перейняла Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) й проголосила 18. березня 1956 — Днем Жалоби. Цей клич живо -підхопили скла дові організації, в тому також Союз Укра їнок Америки, Длія вияву тієї жалоби об’єд нувались всі жіночі організації і гурти. Такі маніфестації влаштували Окружні Ради СУА в Филаделфії, Ню Йорку, Рочестері, Ді- тройті, Шикаго, і Відділи СУА у Клівленді, Міннеаполісі, Елизабеті, Бруклині, Нюарку, Милвокі, Балтиморі, Перт Амбою і багато інших. На програму Дня Жалоби складалась церковна відправа — Панахида за упокій тих 500 — а потім віїче з участю політич них представників. У Филаделфії промов ляв проф. Добрянський, головл УККА, у Шикаго конгресмен Чарлз Керстен, го лова слідчої комісії проти большевицької аґресі-ї, у Дітройті конгресмен Алвин Бен- тлі, член Конгресового Комітету Міжнарод ній Взаємин/Промови цих послів були вне сені до конгресового рекорду, а віча знай шли відгук в. американській прасі. Маніфестація 18. березня 1956 мала ще один відгук. Під її впливом зродилась думка про щорічне Свято Ж і н к и - Г е р о ї н і. До того часу жіноцтво складало в лютому поклін постатям Ольги. Ба'сараб і Олени Теліги. А тепер постановлено щороку в тому місяці відзначувати пам’ять усіх тих жінок, що зложили своє життя за Україну. Вже в 1957 р. влаштували це Свято чотири Окружні Ради й багато Відділів СУА. Свято було присвячене по-шблим у Кінгірі, яких пам’ять щз була свіжа. У 1958 р. пов’язано це Свято з 40-ми роковинами повстання на шої Держави. „Українська жінка у боротьбі за державність — 'громадянська діячка, про фесіоналі стка, військова“ — було темою до повідей, деклямацій та- інсценізацій. А в 1959 році було поклоном у 35-ліття смерти Ольги Басараб. Відповідно до того зладжено мате ріал і програму. Ще не прогомонів День Жалоби за жер тви в. Кінгірі, коли появилась нова вістка про спротив на рід ник землях. Восени 1956 прибув лист із концтаборів Мордовії від в’язнів-жікок, яким вони зверталися до всієї еміграції з повідомленням про своє життя- буття і з порадами та вказівками на май бутнє. Цей лист дав до зрозуміння, що бо ротьба триває дальше і що від нас очікують багато. А тут саме захмарився політичний горизонт повстанням в Угорщині та мож ливою допомогою західнього світу. Це на сторожило наш провід. СФУЖО проголо сив потребу Фонду Допомоги українським політв’язням і поворотцям. І у висліді СУА заповів створення такого Фонду П’ятсот. Підставою того Фонду став дохід із Свят Жікки-Героїні. Та пожертва раз у рік могла бути недостатня, а головне — не включала членства до цілей Фонду П’ятсот. Тому створено при Централі Комісію Фонду П’ят сот під проводом Стефанії Пушкар, місто- голови. Вона мала спонукати членство до жертви праці на ту ціль, а також — шукати шляху, яким можна допомагати українським в’язням і поворотцям із заслання. В тій цілі С. Пушкар відбула розмову в централі Аме риканського Червоного Хреста у Вашінг- 38 www.unwla.org
Page load link
Go to Top
