Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
4 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2016 НАША СУЧАСНИЦЯ До громадської праці її кличе святий обов’язок – Лариса Тетяна Дармохвал Л. Т. Дармохвал «У житті немає іншого сенсу, крім того, який людина сама надає йому, розкриваючи свої сили, живучи плідно», ‒ сказав відомий мислитель Еріх Фромм, і цю екзистенційну максиму цілком можна прикласти до життє- вого кредо відомої громадської діячки, Почес- ної голови Болехівської міської організації Союзу Українок Івано-Франківської області, світлої української патріотки й духовної натх- ненниці сучасного жіноцтва Лариси Дармох- вал», – так почала свою розповідь Ореслава Хомик, голова Всеукраїнської громадської організації «Союз Українок» на моє прохання розповісти про Ларису Дармохвал. Вперше паню Ларису Дармохвал я по- бачила на ХХІХ Конвенції Союзу Українок Америки в травні 2011 року в Ню Джерзі, США. Ми познайомились і відразу я відчула велику приязнь до цієї жінки. Спілкуватись з нею було дуже легко, приємно і...цікаво. Так, саме цікаво. У невимушеній розмові чітко проявлявся високий ідейний дух і любов до рідного народу пані Лариси. Особливо мені за- пам’яталася палко виголошена промова Лари- си Дармохвал на конвенційному бенкеті. Хочу процитувати уривок з тієї промови, який напи- саний, ніби сьогодні: “...З тривогою дивлюся на все, що відбувається в рідному краю, і з три- вогою думаю про події, які змінюють чи не щодня обличчя Української держави... Ду- маю... і бачу свій народ, що, неначе птах, співає, бо мусить співати, бо пісня є його не тільки необхідністю, але і свідченням: він живе, він протестує...Бачу свій народ, який, як дерево, що втрачає листя, страждає... Бачу народ, як лан, що за вкладену працю сторицею платить і не знає невдячності... Тому Союз Українок України вкладає свою працю в той лан, працює для народу і не знає невдячності. А праця та вже триває після відновлення жіночої організації Союзу Українок в 1990 році понад 20 літ.” Так, ще на зорі відновлення Незалеж- ної Української Держави в 1990 році вчителька словесності Лариса Дармохвал організувала осередок Союзу Українок в Болехові. Першим своїм завданням членкині СУ вважали працю по вшануванню пам'яті укра- їнської письменниці та ор- ганізаторки жіночого руху Наталії Кобринської. Саме в Болехові вона жила довгі роки. Тут вела просвітницьку роботу серед жінок, тут напи- сала більшість творів і в болехівській землі знайшла свій останній спочинок. Розповідає найближча товаришка і со- ратник Лариси Дармохвал пані Люба Болюк, Почесна членкиня Союзу Українок України, довголітня співголова СУ Болехова: «Успіх кожної справи залежить від багатьох факторів, але найбільше від людини, яка виконує її, вкладає в цю справу все своє уміння, бажання, свою душу. Саме такою творчою людиною є пані Лариса Дармохвал, довголітня голова Союзу Українок Болехова, організатор числен- них заходів, спрямованих на підняття націо- нального духу жіноцтва, на виховання патріо- тичних почуттів у молоді... – Далі пані Люба продовжує – Болехівчанам дуже приємно, що в історію української літератури наше місто увійшло завдяки імені Наталії Кобринської. Ми виступали ініціяторами проведення науко- вих конференцій, упорядкування місця, де сто- яв власний будинок Н. Кобринської та вста- новлення там Пам'ятного знака. Нашими ста- раннями 16 жовтня 2005 року відкрито музей письменниці... Пані Дармохвал була ініціятором від- новлення діяльності Союзу Українок у Боле- хові і очолювала його 25 років! За цей час підготувала і провела численні літературно- мистецькі вечори, присвячені пам’яті видат- них жінок, зокрема, Лесі Українки, Олени Пчілки, Ольги Дучимінської, Софії Русової, Уляни Кравченко, Климентини Попович, Ольги Рошкевич та багатьох інших. Зробила інсценізації літературних творів і поставила їх на сцені. Під безпосереднім керівництво Лариси Дармохвал працювала школа шляхетної укра- їнки, в якій дівчата-школярки дізнавалися про жіночий рух в Україні, вчилися бути чесними, благородними, любити свій край. Союзянки Болехова віднайшли на цвинтарі в селі Лолині забуту могилу Марії Примівни, першої директорки Інституту для
Page load link
Go to Top