Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2016 WWW.UNWLA.ORG 21 достатніх знань історії українського мистецтва. Мої сьогоднішні культпоходи закінчи- лися приємною побутовою постановкою трагі- комедії Карпенка Карого «Сто тисяч» з непе- ревершеним Бенюком в головній ролі на сцені Заньковецького театру. 17.Х. 2015. Їду перший раз з родичкою Ірою на Закарпаття. Автобус вигідний, евро- пейський і повний. Пані Ірина, наша провід- ниця заповідає, що учасники тури з усіх сторін України: Львова, Жовкви, Харкова, Дніпро- петровська, Запоріжжя, Криму. П. Ірина – молода енергійна жінка, що історію Закар- паття «має в пальцях». Розповідає про битви Січових Стрільців, про оголошення незалеж- ності в 1939 р., коли переїжджаємо село, в якому народився Петро Яцик, про конкурс української мови. Оглядаємо розкішний мис- ливський палац Шенборнів, а тепер санаторій «Карпати». Їдемо в сторону Мукачева і вже здалека відкривається краєвид на місто і на славний середньовічний, овіяний легендами мукачівський замок Паланка – один з най- славніших оборонних фортець середньовічної Европи. Після оглядин Паланки їдемо до центру мадярського Закарпаття. Тут цікаві старі реформаторські костели та теплі тер- мальні води, що піднімаються з глибини 1.600 метрів, що лікують від усіх хворіб. Щось ніби наша «калабаня» на Флориді. У нижнім Селищі йдемо на деґустації 6-ти різних славних закарпатських вин і в доброму гуморі зупиняємось на нічліг у селі Квасове. Нас чотирнадцятеро ночує в садибі господині п. Ірини та її сусідки. Гостять нас баграчом (мадярський ґуляш), торгонею (до- машні макарони особливого приготування), мадярськими голубцями, домашнім вином і компотом. За столом розгортається цікава розмова. Коли туристи зі сходу довідуються, що я з Ню Йорку, то сиплють запитаннями. Не хочуть вірити, що я вже 65 років в Америці і так добре розмовляю українською мовою. Розповідаю їм про українську діяспору в Аме- риці. Для них це правдиве відкриття. Туристи з Криму розповідають, як небезпечно там бути українцем. Вранці виїжджаємо в сторону озера Синевир. Їдемо прекрасними карпатськими вузькими серпентинами. По обидва боки до- роги ліси, високі стрункі ялиці, здається, що якби було відчинене вікно, можна б до них доторкнутися. А під ялицями – рясні гриби: червоно-коричневі козарі, ясно-бронзові, правдиві! Я жадібно підстогную і збираю їх ... в уяві. Прекрасне озеро Синевир! Знане в народі як «морське око», озеро утворилося приблизно 10.000 років тому на висоті 989 метрів. Глибина його сягає 22 метри. Любу- ємося краєвидами, зупиняємось біля водопаду Шипіт і повертаємось до Львова пізно вечо- ром, повні гарних вражень і нових пережи- вань. Така дводенна тура коштує 85 дол. від особи. 21.Х.2015. Запросила двох своїх прия- тельок до ресторану Бачевських, хоч вони дуже протестували, бо він вважається одним з найдорожчих у Львові. Родина Бачевських відома від 1786 р., коли відкрила першу фаб- рику масового виробництва горілки у всьому світі. 1 квітня 2015 р. відкрився ресторан з новою галицькою кухнею. Враження прекрас- не: затишно, обслуга першорядна, з голосни- ків ллються притишені звуки шляґерів Весе- ловського. Цілий ресторан – оранжерея від підлоги до стелі (працює спеціяльна система автоматичного зволоження рослин). Відомий львівський шеф О. Чернишенко опрацьовує правдиві переписи на унікальний смак. Різно- манітне меню з дотепними назвами: «Ліку- вальна зупа д-ра Терлецького» (шпінакова), «Тіні забутих предків» (баранина з кулешею), «На хлопський розум», «Обід бідного єврея» ітп. Ми з’їли повний обід з вином, на десерт – кава із «Захер торте». Рахунок за нас трьох виніс 38 дол. О 4-ій годині пішли з п. Стефою Пав- лишин до музею ім. С. Крушельницької на імпрезу в пам'ять нашого ровесника – діяспор- ного музикознавця Романа Савицького-молод- шого. Між присутніми – багато відомих му- зичних діячів (О. Козаренко, М. Крушельниць- ка, Ю. Ясіновський, В. Грабовський, К. Колес- са, Л. Кошкоданова та інші). Усі вони в своєму слові признали вагомий науковий та публіцис- тичний внесок Романа в історію української музичної культури. Це ж бо він спричинився до відновлення пам’яті багатьох українських діячів музики, яких не можна було згадувати за радянських часів, особливо В. Барвінського. Роман ціле своє життя зберігав, збирав і про- пагував у західньому світі українську музику і був своєрідним мостом-посередником між му- зичною діяспорою і Україною. Я була щасли- вою, що в Україні оцінили величезний внесок Романа в історію, бібліографію, нотографію та дискографію української музики. Ледве встигла о 6 год. на розкішну пос- тановку Дюма «Дама з камеліями». Прекрасні декорації, пишні костюми, як звичайно, чудові актори. Особливо мені сподобалося музичне
Page load link
Go to Top