Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2016 НОВИНИ ЛЕКТОРІЮ СУА З ЖІНОЧИХ СТУДІЙ ПРИ УКУ НАШІ ПЕРШІ ЛАСТІВКИ В ЦЬОМУ СЕМЕСТРІ 4 лютого 2016 року відбулася від- крита лекція Лекторію Союзу Українок Америки на тему: «Нова радянська жін- ка»: гендерна політика радянської вла- ди у 1920-1930-х рр. – стратегії та ре- зультати». Доповідачка: Катерина Кобченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Центру українознавства філо- софського факультету КНУ імені Тараса Шев- ченка, членкиня Української асоціації дослід- ників жіночої історії. Емансипація жінок була проголошена однією з ключових засад соціальної перебу- дови суспільства під егідою більшовиків та оголошена їхнім завоюванням – радянська пропагандистська машина вміло маніпулю- вала ідеями рівноправ’я, вбудовуючи їх у нову суспільну програму та ціннісний кодекс ко- муністичної системи. Якщо у 1920-х рр. гендерне питання було предметом суспільних дискусій, забарв- лених революційною риторикою, та інколи – радикальних експериментів, то у 1930-х рр. воно було вписане в систему централізованого соціального регулювання та підпорядковува- лося інтересам держави, насамперед еконо- мічним. Мобілізаційні кампанії радянської влади були орієнтовані на жінок різних віко- вих, соціальних та національних груп – насам- перед на жіночу молодь, але також на старших за віком робітниць, селянок і навіть домогос- подарок. Радянська влада, проголошуючи нові можливості, які відкривалися для жінок, мала на меті використати їхній ресурс на вироб- ництві – у підсумку жінки становили основне джерело поповнення лав промислового проле- таріату періоду індустріалізації. Проникнення жінок у раніше чоловічі професії оголошу- валося завоюванням радянської влади й успі- хом її емансипаційної політики. Комплекс соціальних функцій радян- ських жінок у 1930-х прийнято позначати формулою «подвійного навантаження» (англ. double burden) – поєднання жінкою повної зайнятості на виробництві з обов’язками дру- жини, матері та домогосподарки. До цього додавалася також сфера громадської актив- ності, яка у 1930-х рр. нерідко набувала напів- примусового характеру й переважно парамілі- тарного (оборонного) змісту й водночас слугу- вала способом, за рахунок якого держава вирі- шувала соціальні проблеми, розв’язання яких вона була не в змозі забезпечити сама. Лекція привернула увагу великої кіль- кості слухачів-студентів. 7 березня 2016 відбудеться відкрита лекція “Бути лю- диною: Ганна Арендт про здатність судження і проб- лему особистої та колек- тивної відповідальності в епоху тоталітаризмів”. Доповідачка: Орися Біла – кандидатка філософських наук, Ганна Арендт викладач кафедри філософії Філософсько-богословського факультету УКУ. Німецько-єврейського філософа і полі- тичного теоретика Ганну Арендт (1906-1975) вважають однією з найбільш неординарних мислительок ХХ століття. Її книги, опубліко- вані ще за життя, набували неймовірного резонансу в суспільстві і до сьогодні служать джерелом нових роздумів та інтерпретацій. Особливо це стосується її праці «Ейхман в Єрусалимі» (1963), в якій Арендт вперше використала словосполучення «банальність зла». Мислительку цікавила насамперед при- рода морального вибору кожного окремого громадянина, що опинився в ситуації зустрічі зі злом тоталітаризму: зокрема, що відбува- ється з людською здатністю судження, коли вона стикається з випадками, що свідчать про повний колапс існуючих норм, і чи існує щось таке, як «колективна провина». Аристотель писав, що основна мета існування держави – щастя її громадян. В часи, коли держава монополізує усі суспільні та приватні сфери життя своїх громадян за- ради того чи іншого утопічного проекту май- бутнього, яку роль відведено кожному з нас? Чи є у нас, громадян, вибір, коли, здавалося б, вибору не залишилось в принципі? Які сво- боди залишаються невід’ємною частиною гро- мадянського життя навіть в умовах панування тоталітарних систем? Ці та інші питання набули особливої ваги в останнє століття і досі залишаються актуальними. Галина Теслюк, координаторка Лекторію СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
