Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 WWW.UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2016 НОВИНИ ЛЕКТОРІЮ СУА З ЖІНОЧИХ СТУДІЙ ПРИ УКУ НАШІ ПЕРШІ ЛАСТІВКИ В ЦЬОМУ СЕМЕСТРІ 4 лютого 2016 року відбулася від- крита лекція Лекторію Союзу Українок Америки на тему: «Нова радянська жін- ка»: гендерна політика радянської вла- ди у 1920-1930-х рр. – стратегії та ре- зультати». Доповідачка: Катерина Кобченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Центру українознавства філо- софського факультету КНУ імені Тараса Шев- ченка, членкиня Української асоціації дослід- ників жіночої історії. Емансипація жінок була проголошена однією з ключових засад соціальної перебу- дови суспільства під егідою більшовиків та оголошена їхнім завоюванням – радянська пропагандистська машина вміло маніпулю- вала ідеями рівноправ’я, вбудовуючи їх у нову суспільну програму та ціннісний кодекс ко- муністичної системи. Якщо у 1920-х рр. гендерне питання було предметом суспільних дискусій, забарв- лених революційною риторикою, та інколи – радикальних експериментів, то у 1930-х рр. воно було вписане в систему централізованого соціального регулювання та підпорядковува- лося інтересам держави, насамперед еконо- мічним. Мобілізаційні кампанії радянської влади були орієнтовані на жінок різних віко- вих, соціальних та національних груп – насам- перед на жіночу молодь, але також на старших за віком робітниць, селянок і навіть домогос- подарок. Радянська влада, проголошуючи нові можливості, які відкривалися для жінок, мала на меті використати їхній ресурс на вироб- ництві – у підсумку жінки становили основне джерело поповнення лав промислового проле- таріату періоду індустріалізації. Проникнення жінок у раніше чоловічі професії оголошу- валося завоюванням радянської влади й успі- хом її емансипаційної політики. Комплекс соціальних функцій радян- ських жінок у 1930-х прийнято позначати формулою «подвійного навантаження» (англ. double burden) – поєднання жінкою повної зайнятості на виробництві з обов’язками дру- жини, матері та домогосподарки. До цього додавалася також сфера громадської актив- ності, яка у 1930-х рр. нерідко набувала напів- примусового характеру й переважно парамілі- тарного (оборонного) змісту й водночас слугу- вала способом, за рахунок якого держава вирі- шувала соціальні проблеми, розв’язання яких вона була не в змозі забезпечити сама. Лекція привернула увагу великої кіль- кості слухачів-студентів. 7 березня 2016 відбудеться відкрита лекція “Бути лю- диною: Ганна Арендт про здатність судження і проб- лему особистої та колек- тивної відповідальності в епоху тоталітаризмів”. Доповідачка: Орися Біла – кандидатка філософських наук, Ганна Арендт викладач кафедри філософії Філософсько-богословського факультету УКУ. Німецько-єврейського філософа і полі- тичного теоретика Ганну Арендт (1906-1975) вважають однією з найбільш неординарних мислительок ХХ століття. Її книги, опубліко- вані ще за життя, набували неймовірного резонансу в суспільстві і до сьогодні служать джерелом нових роздумів та інтерпретацій. Особливо це стосується її праці «Ейхман в Єрусалимі» (1963), в якій Арендт вперше використала словосполучення «банальність зла». Мислительку цікавила насамперед при- рода морального вибору кожного окремого громадянина, що опинився в ситуації зустрічі зі злом тоталітаризму: зокрема, що відбува- ється з людською здатністю судження, коли вона стикається з випадками, що свідчать про повний колапс існуючих норм, і чи існує щось таке, як «колективна провина». Аристотель писав, що основна мета існування держави – щастя її громадян. В часи, коли держава монополізує усі суспільні та приватні сфери життя своїх громадян за- ради того чи іншого утопічного проекту май- бутнього, яку роль відведено кожному з нас? Чи є у нас, громадян, вибір, коли, здавалося б, вибору не залишилось в принципі? Які сво- боди залишаються невід’ємною частиною гро- мадянського життя навіть в умовах панування тоталітарних систем? Ці та інші питання набули особливої ваги в останнє століття і досі залишаються актуальними. Галина Теслюк, координаторка Лекторію СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
