Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Projects
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
34 WWW. UNWLA.ORG “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2013 Жила собі в гайочку родина Горобців. Батько Горобець дуже любив хвалитися своїми трьома синами. Його хвальбу вже знали напам ’ ять всі пташки і звірята в гаю. Але якось у гай прилетіла стара мудра Сова, то батько Горобець так почав хвали ти - ся синами перед нею, що аж запчихався: – Ось мій син Цвірінь – та такий співак, що на весь гай такого нема! Навіт ь Соловейко заслухується його цвіріньканням. А Стрибчик! Як би ти побачила, як він вміє стрибати. Навіть зайчики заздрять йому. Цвірінь і Стрибчик почули батькові слова і почали показувати Сові свої здіб - ності. Цвірінь верещав на весь гай, а Стрибчик скакав по вже пожовтілій траві на галявині, перекидався через голову, перестрибував через кротячі купини. – Це добре, що вони, Горобчику, такі здібні, – промовила мудра Сова. – Але не розумію, навіщо Стрибчикові так скакати, коли він має крила і може перел ітити че - рез купини?... Але я чула, що в тебе є три сини. То чому про третього не говориш? – Бо мій Чик – звичайний собі горобчик... А ось він і летить, несе в дзюбку поживу для своєї сестрички Чічки. Вона лежить з пораненим крилечком, яке покусав приблудн ий Кіт, то він її підгодовує разом з мамою Горобчихою... Раптом на весь гай заскрекотіла на сполох Сорока, даючи знати його меш кан - цям, що в гайок прийшла непрошена гостя. І справді на галявині появився рудий приблудний Кіт. Скрадливою ходою добрався до дерева, на якому в гніздечку сиді - ла поранена ним Чічка. Він вислідив Чічку і тепер дряпався стовбуром дерева, щоб її вполювати собі на вечерю. Стрибчик і Цвірінь чимдуж чкурнули в густі кущі і заховалися там, а Чик, наїжачивши пір ’ я, щоб здаватися більшим , сміливо накинувся на розбій ни ка Кота. На допомогу йому кинувся батько Го ро бець . Кіт, час від часу відмахуючись від них лапою, дряпався все вище і вище. Раптом розби шака Кіт, нявкнувши від болю, сторч голо - вою зле тів з дерева, схопився на ноги і без огляд ки на завжди втік з гаю. То Сова не ви тер - піла неспра ведливості, тихо підлетіла і міц ним закрученим дзьобом скинула непрошеного гостя з дерева. – То як тобі, мудра Сово, сподобалися мої три сини? – спитав батько Горобець. – Які три сини? – відгук нулася мудра Сова. – Я бачила тільки одного сина.
Page load link
Go to Top