Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Сова посунула окуляри на лоба і мовчки показала крилом Ласці, Левчикові і Меланії на вільні місця за колодою: – Сідайте і пишіть букву «А». В нас зараз урок з української мови. Ви запізнилися. Зараз Сорока принесе вам зошити і олівці. А тепер, учні, всі хором повторіть назву букви, яку ви записали. І тут такий вереск знявся над лісом, що аж з дерев посипалось листя. Кожне звірятко кричало своєю мовою. Поросятко хрюкало, сарна мек ала, лисичка тоненько тявкала, ведмедик гудів басом, вовчик запустив у небо таку руладу, що сонечко схо - валося за хмаринку. – На цей раз досить! А зараз буде перерва і другий сніданок! – Сові вдалося перекричати учнів. На радість звірят прилетіли дві ворон и з відром мо - лока, а дві сороки – плетений з лози кошик, напов не - ний смачними булочками. Ворони розливали молоко у берестяні (зроблені з березової кори) біленькі кухлики, а сороки роздали булочки. Вовчик миттю проковтнув булочку, одним ковтком спорожн ив кухлика і дивився, в кого б то поцупити сні - данок. Левчик не був голодний, то простягнув йому свою булоч ку. Таким самим ненажерою було і Порося, яке з ’ їло свій сніданок разом з берестяним кухликом і сніданок Меланії, не забувши при тому добре забруднит и їжею одяг. А як воно негарно їло, чавкало рильцем, аж луна йшла лісом. Лисичка була хитрішою. Перш, ніж з’їсти свою бу - лочку, вона відкусила трошки у Вивірки і Зайчика. Зайчик не дуже тим зажу - рився, бо витягнув з кишені моркву з гичкою. Гичку на просьбу Поросяти віддав йому, яке разом з гичкою відкусило і половину моркви. Їжа - чок після сніданку метнувся до лісу і приніс на колючках рум ’ яних яблук, Вивірка принесла горішки. Пролунав дзінок – перерва в лісовій школі закінчилася. А Левчик поглядом почав шук ати Мелясю – пора додому. – Залишися трохи ще, зараз буде руханка, будемо бігати, стрибати, – промовила Ласка до Левчика, – буде дуже весело. А Меланія ось там, у афиннику, ягідками ротика напихає. Бачиш? – Мусимо йти додому, матуся напевно вже їде зі школ и, то буде турбуватися, де ми поділися... Ти бачиш, Ласочко, як Мелася забруднила ягодами не тільки личко і задер - того носика, але і всю суконочку. Ну, чистісінько, як те Порося! – Зате росте вона такою хитрою, як лисичка, – відповіла Ласка, лизнула Левчика і Меланію на прощання і подася до своїх однокласників. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top