Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 35 Сова посунула окуляри на лоба і мовчки показала крилом Ласці, Левчикові і Меланії на вільні місця за колодою: – Сідайте і пишіть букву «А». В нас зараз урок з української мови. Ви запізнилися. Зараз Сорока принесе вам зошити і олівці. А тепер, учні, всі хором повторіть назву букви, яку ви записали. І тут такий вереск знявся над лісом, що аж з дерев посипалось листя. Кожне звірятко кричало своєю мовою. Поросятко хрюкало, сарна мек ала, лисичка тоненько тявкала, ведмедик гудів басом, вовчик запустив у небо таку руладу, що сонечко схо - валося за хмаринку. – На цей раз досить! А зараз буде перерва і другий сніданок! – Сові вдалося перекричати учнів. На радість звірят прилетіли дві ворон и з відром мо - лока, а дві сороки – плетений з лози кошик, напов не - ний смачними булочками. Ворони розливали молоко у берестяні (зроблені з березової кори) біленькі кухлики, а сороки роздали булочки. Вовчик миттю проковтнув булочку, одним ковтком спорожн ив кухлика і дивився, в кого б то поцупити сні - данок. Левчик не був голодний, то простягнув йому свою булоч ку. Таким самим ненажерою було і Порося, яке з ’ їло свій сніданок разом з берестяним кухликом і сніданок Меланії, не забувши при тому добре забруднит и їжею одяг. А як воно негарно їло, чавкало рильцем, аж луна йшла лісом. Лисичка була хитрішою. Перш, ніж з’їсти свою бу - лочку, вона відкусила трошки у Вивірки і Зайчика. Зайчик не дуже тим зажу - рився, бо витягнув з кишені моркву з гичкою. Гичку на просьбу Поросяти віддав йому, яке разом з гичкою відкусило і половину моркви. Їжа - чок після сніданку метнувся до лісу і приніс на колючках рум ’ яних яблук, Вивірка принесла горішки. Пролунав дзінок – перерва в лісовій школі закінчилася. А Левчик поглядом почав шук ати Мелясю – пора додому. – Залишися трохи ще, зараз буде руханка, будемо бігати, стрибати, – промовила Ласка до Левчика, – буде дуже весело. А Меланія ось там, у афиннику, ягідками ротика напихає. Бачиш? – Мусимо йти додому, матуся напевно вже їде зі школ и, то буде турбуватися, де ми поділися... Ти бачиш, Ласочко, як Мелася забруднила ягодами не тільки личко і задер - того носика, але і всю суконочку. Ну, чистісінько, як те Порося! – Зате росте вона такою хитрою, як лисичка, – відповіла Ласка, лизнула Левчика і Меланію на прощання і подася до своїх однокласників. Святослав Левицький.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
