Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 201 2 WWW. UNWLA.ORG 1 «І чужому научайтесь, свого не цурайтесь...» Ці пророчі слова великого Кобзаря при - ходять на думку щороку у вересні, коли в шко - лах починається новий навчальний рік. Чому ми так вболіваємо за те, щоб наші діти не лише вміли розмовляти мовою наших пред ків, але й знали історію, літературу, географію, культуру свого народу? Відповідь проста: без минулого немає майбутнього. Іншими словами, якщо ми хочемо зберегти на американсько му континенті українську ідентичність, то святим обов’язком кожного з нас є передати національні надбання нашого народу молоді. Адже майбутнє і Аме - рики, і України саме в руках молоді. Не треба доводити, що знання рідної мови приходить через материнське слово. Відо - мо, що українська мати є берегинею роду. Якщо хочемо, щоб наш рід не пропав, щоб його корені розвивалися, – посилаймо наших дітей до шкіл українознавства. Там, де такі школи відсутні, скористаймося знаннями новоприбу - лих українок, багато з яки х мають високу педа - гогічну освіту і навчать наших дітей писати і читати українською мовою. Велику ролю у патріотичному вихованні підростаючого покоління відіграють молодіжні організації Пласт і СУМ. З кожним роком вони поповнюються новими молодими члена ми, батьки яких зацікавлені у вихованні своїх дітей в українському дусі. В літніх таборах молодь готується до складних викликів сьогодення, де вимагаються не тільки знання, а й лідерські якості, уміння розв’язувати складні завдання, працювати в команді та приходити на допомогу один одному. Приємно константувати, що у зв’язку зі 100 - літнім ювілеєм Пласту, української скавт - ської організації цього року на урочистості від - значення цієї знаменної дати з’їдуться пласту - ни з усього світу. В час, коли пишуться ці рядки, до Львова – колиски Пласту прибувають майже дві тисячі пластунів, серед яких також і пред - став ники Сполучених Штатів Америки. Кожен учасник повинен відчути тут дух України, де 100 років тому, коли не було самостійної дер - жави, молодь все - таки уміла гуртуватися. В Україні в останні роки створилася тра - диція у перший день зустрічі з школою прихо - дити до неї у вишиванках та з пишними буке - тами квітів. Вулиці та шкільні подвір ’ я міст і сіл заповнюються гамором та веселими барвами кольорового розмаїття. А як буде в цьому році? Тривожні думки знову стискають батьківські серця. Адже, школа – це не тільки храм науки, де діти набирають певних знань з різних пред - метів, але і один із основних чинників вихо - вання та формування свідомості людини. За роки поневол ення України окупаційна влада намагалася позбавити наш нарід рідної мови, історії, культури, одним словом – зрусифіку ва - ти. В часи совєцької окупації України як один із засобів русифікаціїі місцевого населення існу - ва ло таке неписане «правило» для кар ’ єр истів – хочеш добратися до «корита»( влади, гро - шей), оженись з росіянкою і вступи до ком пар - тії. Тоді діти ходитимуть до російської школи, вдома пануватиме мовний російський суржик. Як сприйняти нову наругу над україн - ською мовою, вчинену україножерами В ерхов - ної Ради з Партії реґіонів та компартії, які прий няли за допомогою шахрайства в голосу - ванні «закон» про мови? Вчинено ще один зло - чин проти України та її незалежності. Настає пора поставити нам всім перед собою завдання і вияснити, якою є наша роля у сьогоднішній ситуації? Що ми можемо і повинні зробити для України, для наших земляків, які у своїй Бать - ківщині в ці важкі часи потребують моральної підтримки у боротьбі за свою свободу? І нашим реаґуванням на події в Україні повинно бути плекання рідн ої мови. А наші здобутки дода - дуть сил і наснаги тим, що продовжують бо - роть бу за рідне слово – українську мову, за сво - боду на багатостраждальній українській землі. А що допомогло українцям зберегти свою мову, звичаї, культуру, свідомість своєї націона льної індивідуальності? Тут без сумніву можемо назвати чи не найважливішу ланку в формуванні людини – батьківське, родинне виховання. Як перше виховання – інтелекту - альне, моральне, релігійне, соціяльне – повин - но бути родинне. Батьки повинні навчити дітей заповідей Божих, совісного виконання своїх обо в ’ язків, правдомовності, дотримання слова. Дякуючи гостинній Американській зем - лі, в якій ми стали повноцінними громадянами великої держави і маємо повну можливість не тільки розвивати рідну мову, культуру, н ародні звичаї, обряди і побут, але й репрезентувати Україну, бути її представниками. Українська нація вистояла у багатовіко - вій боротьбі, здобула незалежну державу і, без - умовно, зуміє подолати і сьогоднішні нега раз - ди. Україна знову переживає важкі дні, які є так важливі для її майбутнього, і українці, що жи - вуть у вільному світі, повинні підтримати своїх земляків у боротьбі за своє майбутнє, за май - бут нє наших поколінь. Лідія Слиж, редактор.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
